Не відкрита скриня
Стоїть на полиці скринька одна. Немає від неї ключа. Він намагався його відшукати, Вона говорила -"це марнії трати". А там зберігаються мрії і почуття, Гарні надії, кохання сповна. Для неї хотів її швидко відкрити, Але вона не хотіла спішити. Дуже вже був він кваплий, стрімкий. Так само і швидко руки він опустив. І досі стоїть та скринька одна, Та вже не ніхто не шукає від неї ключа. Не доклав він зусиль- "гадала вона", "Не захотіла"- був впевнений він. І хто з них не прав? Чия тут вина? Та нікому не бути суддею їм. І досі ту скриню він береже І пам'ять про неї у серці живе. І для неї та скриня важлива, Бо забути його не можливо.
2022-10-05 12:49:17
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Дуже цікава мораль ❤️
Відповісти
2022-10-06 06:55:34
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2233
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5525