❤2

Lincevskaia_16_17

Лише у цьому світі Лише у цьому місті Я тану в повені людей Собі знайти не можу місця. Вночі і вдень, вночі і вдень. Все про одне моє кохання. Прийшла любов моя нежданна, Котра лише з життям мине. Не знаю: щастя це чи горе, Бо серце з серцем в нас говорить. Прости як зможеш ти мене. Бо перед тобою є вина. А любов у нас одна. Коли далеко ти від мене, То іншим бачиться добро, Щоб не було, а я люблю тебе Такого як зустріла... І не боюсь,якщо навіки нам судилось У таку пору й час зійтись. Коли великий час і відстань Між нами стали пролягать. Чим більше разом - більше ревную. Хоч і немає ніби - то причин Допоможи,якщо мене ти чуєш Скажи мені тих кілька слів Бо з болем цим не справлюсь я. Життя не раз мене учило Любов і ревнощі труїли Та ще й тепер у глибині душі Мені ніяк не зрозуміло За що це все одній мені.

2018-01-27 18:04:28

Інші вірші поета

Поетові Ти повернув мені життя, Навіщо? Стишок

Інші поети

Lg Ibarra

@TheLanguishedGal

Алорія Реґенмонд

@Ame_Regenmond

Molaa Nori

@Molaa

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2215

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16488