❤2

Lincevskaia_16_17

Лише у цьому світі Лише у цьому місті Я тану в повені людей Собі знайти не можу місця. Вночі і вдень, вночі і вдень. Все про одне моє кохання. Прийшла любов моя нежданна, Котра лише з життям мине. Не знаю: щастя це чи горе, Бо серце з серцем в нас говорить. Прости як зможеш ти мене. Бо перед тобою є вина. А любов у нас одна. Коли далеко ти від мене, То іншим бачиться добро, Щоб не було, а я люблю тебе Такого як зустріла... І не боюсь,якщо навіки нам судилось У таку пору й час зійтись. Коли великий час і відстань Між нами стали пролягать. Чим більше разом - більше ревную. Хоч і немає ніби - то причин Допоможи,якщо мене ти чуєш Скажи мені тих кілька слів Бо з болем цим не справлюсь я. Життя не раз мене учило Любов і ревнощі труїли Та ще й тепер у глибині душі Мені ніяк не зрозуміло За що це все одній мені.

2018-01-27 18:04:28

3

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2201

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1539