"Ик-ик!"
"Гик-ик-ик-ик!"
На хвилинку запанувала мовчанка. Але згодом це продовжилось.
"Гик-ик!"
"Гиииик!"
Дивлячись у дзеркало й продовжуючи гикати, у голові людини виникали думки "Чому?". Чому в мене гикавка. Згадуючи народні поради, дана особа перепробувала різні методи: водичку попила, людей які могли її згадувати - згадувала, подих затамовувала, на одні нозі скакала. Але все це не допомогло.
Від кожного "гик" людина, мимоволі, підскакувала вверх. Не довго думаючи вона вирішила повторити всі ці методи по ще одному разі. Під час згадування людей, на цей раз, особа з гикавкою не пропустила навіть людей яких вона ненавиділа всім своїм серцем. І після цього її біологічний стан пройшов. Зрадівши, що можна спокійно продовжувати займатись своїми справами людина запам'ятала спосіб, яким вона позбавилась своєї "хвороби".
Вона так і не помітила, що момент гніву її зігрів. Ну і звісно тепло для тіла дало приміщення, в яке вона зайшла згадуючи своїх ворогів, де температура повітря була значно вищою, ніж в основному приміщенні.