Pensée personnelle
Par ces temps-là, Les moments sont durs. Par ces temps-là, La vie n'est plus si sûre. Je ne suis pas du genre optimiste, Mais plutôt fataliste. Mais je me rends compte à présent, Que le soutien devient plus qu'important. Primordial même. « L'union fait la force », hein ? Ça n'a jamais été aussi vrai. Un sourire cache souvent des larmes, Ceux restants forts peuvent avoir souvent un coeur brisé. Quelle ironie cette réalité. Donc à tous les lecteurs passant par là, Peu importe si vous êtes en émoi ou pas, Moi, Je vous envoie une grosse dose d'amour. En espérant que votre journée soit meilleure et l'année aussi. Gardez la détermination, Et tout finira par s'arranger ❤️ C'était la simple pensée peut-être utopique d'un petit auteur. Et Jeylwenny, si tu passes par là, je te dédicace ce poème. Pour m'avoir amené le sourire dans les moments difficiles, à me faire oublier la peine que j'ai enduré parfois. Merci, l'amie.
2020-10-27 23:45:35
4
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Lucasol Tale
@KAYSEE c'est dur en ce moment, autant envoyer de l'amour au lieu de se morfondre ❤️
Відповісти
2020-10-30 09:15:40
1
Lucasol Tale
Aimons-nous en ces temps de confinement :3 ❤️
Відповісти
2020-10-30 09:16:07
Подобається
KAYSEE
@LucasolTale Je suis bien d'accord ❤️❤️❤️
Відповісти
2020-10-30 11:06:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2612
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6284