Temps des fleurs, fleurs d'un temps
Poussant dans les champs, Les fleurs annoncent printemps Et moi je suis qu'une naïve enfant Qui admire ces êtres passionnants. À chacune de mes heures Elles apportent le bonheur Avec elles, ces belles fleurs, Cela se ressent dans leur senteur. Votre beauté m'enchante tel un sort Vos pétales naissent multicolores Oui, je vous l'affirme, ô flore, À mes yeux, vous valez de l'or. Venez donc, abeilles Venez donc, mesdemoiselles Butinez leurs tendres nectars, Pratiquez votre si bel art. Poussant dans les champs, Les fleurs arrivent avec le prinptemps Comme à l'époque où j'étais enfant, Comme il y a fort longtemps.
2020-10-21 20:23:42
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Luna Gerta
Merci ♡
Відповісти
2020-10-27 16:59:40
Подобається
Luna Gerta
D'accord, merci, je prends note pour les virgules 😊 En effet, merci !
Відповісти
2021-01-09 17:57:06
Подобається
Luna Gerta
Est ce que tu peux me citer quelques moments où les virgules seraient judicieuses ?
Відповісти
2021-01-09 17:58:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1658