Початок кінця
Вона сиділа у ванній кімнаті і гірко плакала. Чому саме зараз? В її чотирнадцятий день народження. Вона хотіла провести цей день зовсім по іншому. Їй подарували песика, якого ж на її очах, розірвав цей огидний, бездушний нелюд. Її батьки залишились на вулиці і вона навіть не знає, чи живі вони. Навіщо тоді вона народилася. Чому саме вона має терпіти знущання всесвіту.
***
Тихенько вона піднялася з колін. Її блакитне платтячко було розіране і забруднене чимось темно-червоним. В неї були безмежно глибокі і ніжні зелені очі. Її кучері, заплетені у тугу чорну косу, також були забруднені у кров. А маленьки тендітні ніжки, неначе дві тростинки, були у синцях і подряпинах. Піднявши з підлоги ніж, який вона сама ж сюди принесла, дівчина попрямувала до вхідних дверей. Вони були відкриті, з середини у замку виднівся ключ. Вона розуміла, що в її будинок можути прийти ВОНИ, тому поспішила закрити двері. На щастя, біля них нікого не було. Ну ось, справа зроблена. Дівчина знала, що їжі і води їй хватить менш ніж на тиждень, тому вона хотіла скоріше знайти вогнепальну зброю, яку її батько десь заховав ( він любив ходити на полювання, тому у нього була ціла колекція різних пістолетів). Нарешті, у стіні вона знайшла маленькі дверцятка, які нагадували вхід у заячу нору, і побачила за ними сейф. Там було електронне табло, яке прохало ввести пароль. Трішки помізкувавши, дівчина ввела дату весілля батька і матері, яка відкрила їй сейф. По черзі вона дістала, спочатку якийсь маленький пістолет, потім трішки більший. Ще трішки часу, і в її руках були патрони. Дівчина вміла користуватись зброєю, адже батько декілька разів брав її з собою. Від згадки про батька, по її забрудненій щоці потекла чиста сльоза, але вона вчасно опанувала себе, тому що розуміла, або вони тебе, або ти їх.
***
Тихенько вона піднялася з колін. Її блакитне платтячко було розіране і забруднене чимось темно-червоним. В неї були безмежно глибокі і ніжні зелені очі. Її кучері, заплетені у тугу чорну косу, також були забруднені у кров. А маленьки тендітні ніжки, неначе дві тростинки, були у синцях і подряпинах. Піднявши з підлоги ніж, який вона сама ж сюди принесла, дівчина попрямувала до вхідних дверей. Вони були відкриті, з середини у замку виднівся ключ. Вона розуміла, що в її будинок можути прийти ВОНИ, тому поспішила закрити двері. На щастя, біля них нікого не було. Ну ось, справа зроблена. Дівчина знала, що їжі і води їй хватить менш ніж на тиждень, тому вона хотіла скоріше знайти вогнепальну зброю, яку її батько десь заховав ( він любив ходити на полювання, тому у нього була ціла колекція різних пістолетів). Нарешті, у стіні вона знайшла маленькі дверцятка, які нагадували вхід у заячу нору, і побачила за ними сейф. Там було електронне табло, яке прохало ввести пароль. Трішки помізкувавши, дівчина ввела дату весілля батька і матері, яка відкрила їй сейф. По черзі вона дістала, спочатку якийсь маленький пістолет, потім трішки більший. Ще трішки часу, і в її руках були патрони. Дівчина вміла користуватись зброєю, адже батько декілька разів брав її з собою. Від згадки про батька, по її забрудненій щоці потекла чиста сльоза, але вона вчасно опанувала себе, тому що розуміла, або вони тебе, або ти їх.
Коментарі