Bestfriend!
Gazing at the far far world, he stood there. Longing evident in his sad, beautiful eyes. As if he were a portrait, a broken piece, Waiting to be fixed, wanting to be healed. He just stood there under the meteor shower, Showering in his own tears, drowning in pain. He who was clearly left behind, was a beautiful, broken mess, A mess that couldn't become a masterpiece without her, who left him.
2018-05-27 12:24:00
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Scar Woods
Lovely poem!
Відповісти
2018-05-29 10:02:27
1
Maee
@Scar Woods Thank you!
Відповісти
2018-05-29 11:35:44
1
Scar Woods
@Maee No worries
Відповісти
2018-05-29 11:36:17
1
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Neha
@neha_09
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2597
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2966