Bestfriend!
Gazing at the far far world, he stood there. Longing evident in his sad, beautiful eyes. As if he were a portrait, a broken piece, Waiting to be fixed, wanting to be healed. He just stood there under the meteor shower, Showering in his own tears, drowning in pain. He who was clearly left behind, was a beautiful, broken mess, A mess that couldn't become a masterpiece without her, who left him.
2018-05-27 12:24:00
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Scar Woods
Lovely poem!
Відповісти
2018-05-29 10:02:27
1
Maee
@Scar Woods Thank you!
Відповісти
2018-05-29 11:35:44
1
Scar Woods
@Maee No worries
Відповісти
2018-05-29 11:36:17
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9561
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3153