Bestfriend!
Gazing at the far far world, he stood there. Longing evident in his sad, beautiful eyes. As if he were a portrait, a broken piece, Waiting to be fixed, wanting to be healed. He just stood there under the meteor shower, Showering in his own tears, drowning in pain. He who was clearly left behind, was a beautiful, broken mess, A mess that couldn't become a masterpiece without her, who left him.
2018-05-27 12:24:00
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Scar Woods
Lovely poem!
Відповісти
2018-05-29 10:02:27
1
Maee
@Scar Woods Thank you!
Відповісти
2018-05-29 11:35:44
1
Scar Woods
@Maee No worries
Відповісти
2018-05-29 11:36:17
1
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3641
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2184