ثم لا شئ..!
Malka Ibrahim
انا تلك الخطيئة التي تتوب عنها ثم لاتلبث بضع دقائق حتي تعود اليها جاثيا علي ركبتيك.... انا تلك العاده السيئه التي تلازمك انا انا هي تلك الافكار الغريبه التي تراودك اانا هو جحيمك وسبب كل كوابيسك وما انت سوي حثاله لاوجود لك ك الدلوا المثقوب الذي يحمل الياقوت في كل خطوه يحمله صاحبه للتقدم تسقط وتنسل واحده تلو الاخرى حتي وصلت للقمه فكانت المفاجأة الكبري هي انك بلا موهبه ك صدفات البحر المذهله تحتوي علي حبات اللؤلؤ اللامعة حين تُأخد منها لؤلؤتها صارت قطعه خرده بلافائده فقد تساقطت كل جواهرك واضعت طاقتك في انقاذ وارشاد الجميع ووصلت بذاتك الي الهاويه.... ثم تسأل نفسك متحسرا يا ويلاه ماذا فعلت بنفسي !فقد قتلتها!! اما كان لي ان اكون متحادقا قويا مبتسما مقاتلاً علي من اكذب وانا فعلت كل ذلك جاهداً وما لقيت جزاء ذلك الا حطاماً دماراً هائلاً...  
2018-09-09 21:19:15
4
0
Інші вірші поета
The beginning Fake A gift from the Lord Dead soul
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4919
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1743