Музика смерті
Про що ми забули в пророцтві?
Вологі цегла, вікна і бруківка
Ода зорям
Колискова
Туман і Тиша
Я - темрява
За темним лісом у степу
У двері б'ють
На вулиці скрізь тихо
Ти - лебідь мій!
Маски
Пісня "Забуті на війні"
Пісня "Забуті на війні"

Забуті на війні

Вони тепер одні

Потроху забувають свій рід.

Затихли всі, немов

Упасти хочуть знов,

І похолов застиг їхній слід.

І брязкіт занімів,

І сіли вже на міль

Човни й величні каравели.

І Сплячий Океан

Перевернув буран,

Та й гори осідлав щосили.

Столиця у війні,

І Місяць мов німий,

По небу тягнеться за світлом.

Планети всі у ряд

Зійшлися на парад,

І Сонце ген за обрій сіло.

Дерева шелестять,

І грати вже не рад,

Але у них усе-ще свій бій.

Хто взяв, а хто прокляв,

Молився хто і склав

Слова й рядки мов дим навесні.

Затихне все і враз

Образи до образ

Меч до меча, а спис – до списа.

Розіб’ється клубок

Пророцтв і помилок.

Упадуть долі і бажання.

Отрута відійде

Від серця, що гуде.

Настане скрізь щось інше й нове.

А поки йде війна,

І кров замість вина,

Мелодія усіх нас зове.

Забуті на війні,

І ми тепер одні.

Потроху забуваєм свій рід.

Затихло все, немов

Напало й загуло.

Лиш похолов застиг в серці лід.

© Man Vi,
книга «Жмут попелу».
Коментарі