Акт V
V
Полісмен:
Ви кажете там хтось ходив?
Стара жінка:
Саме так!
Полісмен:
Силует був знайомий Вам?
Стара жінка:
Аж ніяк!
Двох місцевих п’яниць за собою волік.
Немов бездиханні тіла їх були!
До річки під міст їх потяг…
Полісмен:
А далі що було?
Стара жінка:
Я від страху втекла!
А раптом мене б він зустрів й зарубав!
А якщо то Різник був?
Полісмен:
Якби ж то я знав…
Іноді я дивлюсь у той бік.
На дах кожну нічку виходять коти,
І дивляться пильно вони навкруги.
Здавалось мені що все знають вони.
Хотів би спитати й тоді б зрозумів.
А поки в тумані я ходжу всі дні.
Що ж в нашому місті постійно буває?
Бернард:
Кішки знають, Говарде…
Вероніка:
Коти усе знають!
Коментарі