1
Серед сотень зрадливих людей Я шукала тебе однОго Я шукала, той погляд - Від якого ставала Земля Я шукала тебе роками криком кричала до всіх І ніхто того нічого не чув Вся вмивалась сльозами І ніхто не бачив тих сліз Була я облита дощем, Була обметена снігом І ніхто нічого не бачив... Ніхто. нічого. не чув Розбивали те серце Закривала я душу І знала, що мушу. Щоб більше, ніхто, не зайшов Щоб більше ніхто - Не насипав перцю Обіцяла собі, що не відкриюсь Жодному "серцю" Перестала шукати навіть ТЕБЕ Коли зовсім збилася з ніг І вже зовсім зникли всі сили Я навіть не впала ТИ зловив мене, Милий
2018-11-27 17:23:38
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2381
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6548