1
Серед сотень зрадливих людей Я шукала тебе однОго Я шукала, той погляд - Від якого ставала Земля Я шукала тебе роками криком кричала до всіх І ніхто того нічого не чув Вся вмивалась сльозами І ніхто не бачив тих сліз Була я облита дощем, Була обметена снігом І ніхто нічого не бачив... Ніхто. нічого. не чув Розбивали те серце Закривала я душу І знала, що мушу. Щоб більше, ніхто, не зайшов Щоб більше ніхто - Не насипав перцю Обіцяла собі, що не відкриюсь Жодному "серцю" Перестала шукати навіть ТЕБЕ Коли зовсім збилася з ніг І вже зовсім зникли всі сили Я навіть не впала ТИ зловив мене, Милий
2018-11-27 17:23:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4768
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2728