Вірші
Без назви
З законами фізики
Зникає музика
Зникає все,
що непідвладне розуму
Зникають люди,
Щезають всюди
А ти серед поля
І де ж твоя воля?
Немає спокОю.
Хочеться здатися
Більш високою
Серед двобою
Переможе слабший
Слабший фізично
Але сильний волею.
3
0
569
Моя
І ось
Ми побачились знову
І байдУже, що то було
Чи дзвінок чи була розмова
Тепер я не можу
отак один бути
Тепер вже не зможу
Тебе я забути
І з кожним словом
наче випиває отрути
Пишу тобі про кохання
А сам же хочу від тебе
Хоч слово про нього почути
А ти - так не можна
І борешся з головою
Але ж знаю
Що зараз зі мною
Ти почуваєш душу живою
І не потрібно тут шукати відмовок
Наша історію це не уривок
А ціла поема
І вже без дилеми
Ти просто лишися
Зі мною тут поруч
І серцю скорися
До мене, мила...
До мене схилися
Max Richter- Meeting again
2
0
475
Без назви
(були і сумні моменти до К.)
Здається, що чиста як сніг
Але знову стікаю водою
І не знаю, що вже робити
Залитися кавою
Чи знову віддатися осені
І душу ятрять застарені рани
І зараз не знаю, як бути вже далі
Куди самій подітися
І що мені робити
І сльози мені промили всі очі
Чи може чекати ?
А може й тікати?
Від себе самої...
І знаю, що так нікуди не можна
Душа і думки все одно всіх знайдуть
А тільки віддам я на призволяще
Розкритую душу воронам чорним
І от вже хотіла, було все прикрити
І знову розкрита, роздягнена вдосталь
Забита словами...
І вже я не чую, як болять рани
Здається, що відболіло,
перестало пекти
І тільки лишається гнити душі
1
0
453
Початок.
Закриваю з тобою очі
Слухаю серце
Не чую я ночі
І вже не слово
І вже не мілко
А тільки погляд
І тільки дотик
І вже не треба
нічого в світі...
І дивимось в небо
Літаєм до сонця
І там вже тепло
І там вже добре..
З тобою краще
Ти - моє сонце..
2
0
387
Моє Відчуття
за мене вже все абсолютно сказано
немає подиху, немає натяку
ловлю моменти вже від промовчаного
перехвачуює дихання, аж до душевного
багато чого було сказано,
а може й промовчано,
і не доведено
і хочу зловити руку
натомість ловлю я очі
і бачу глибОко, і чую тихенько
протягую руку - вночі сильно темно
стикаюсь з тобою
і вже я не чую,
втрачаю свідомість-
ти ловиш натомість
і я чую серце, і я чую душу
і б'ється так сильно
немов непосильне
і рветься душа немов на частини
хоче спокою-нема половини
катую потроху, себе по частинах
і добре з тобою.
з тобою спокійно
і серце знову
немов
непосильне
4
0
445
Мій К.
Теплі ночі
Бездонні очі
Все так прекрасно
І все пророчить
Я бачу землю
Я бачу сонце
І все це дійсно...
А ще кохаю
І пам'ятаю
Я кожне слово
Ще відчуваю
І губи на тілі
І пальці обвиті
І слів замало
Щоб все сказати
І слів не досить
Щоб помовчати
І кожен подих
Це світ таємний
І відкриваю тайну
Я сокровенну
Зайшов мені в душу
Тебе ще не вдосталь
Не можу надихатись
Тобою вдосталь
І кожен погляд
Вже більше слова
І кожен подих
Це наша мова.
5
0
490
1
Серед сотень зрадливих людей
Я шукала тебе однОго
Я шукала, той погляд -
Від якого ставала Земля
Я шукала тебе роками
криком кричала до всіх
І ніхто того нічого не чув
Вся вмивалась сльозами
І ніхто не бачив тих сліз
Була я облита дощем,
Була обметена снігом
І ніхто нічого не бачив...
Ніхто. нічого. не чув
Розбивали те серце
Закривала я душу
І знала, що мушу.
Щоб більше, ніхто, не зайшов
Щоб більше ніхто -
Не насипав перцю
Обіцяла собі, що не відкриюсь
Жодному "серцю"
Перестала шукати навіть ТЕБЕ
Коли зовсім збилася з ніг
І вже зовсім зникли всі сили
Я навіть не впала
ТИ зловив мене, Милий
2
0
436
Просто дій
Якщо хочеш торкнутись - торкнись
Хочеш підійти - підійди
Я не бачу ні в чому твоєї біди
Не бачу ні в чому проблем, перепон
Хочеш сказати -скажи
Краще зараз спробуй раз
Ніж далі шкодуй і лікті кусай
Якшо серце скаче немов ошаліле
Коли бачиш її чи його
І вуста самовільно голосять - до нього!
Упадуть усі стіни
Згорять непотрібні мости
Будеш ти вільна - виростуть крила
Головне не зважай на чужі голоси
Всі говоритимуть-нащо це? Що ти?
Не слухай нікого -
іди до мети!
Хочеш любити - люби!
Живи. Просто. Живи.
3
0
477
Моя Л...
Ми сиділи на балконі обійнявшись, ніжні промені сонця гріли шкіру. Так приємно любуватися заходом сонця в теплих його обіймах. Шум моря, теплий вітер, ВІН, більше нічого не було потрібно. І ще забула, одну деталь, ми смакували червоне італійське вино. Можна так було сидіти вічність. Але коли зайшло сонце, почали віяти холодним вітерцем. І вино трохи сп'янило голову, тож мені прийшла ідея - піти грітися в номер. Я почала його цілувати шию, за вушками і ті соковиті губи. Його руки відразу обплели мою талію. І на поцілунки він відповідав поцілунками. Все пристрасніше і пристрасніше мене цілував. Потім ми лягли на ліжко, руки відразу сплелися. І ми продовжили цілувати одне одного, коли я вже опинилася на НЬОМУ. Холодний вітерець струменями заходив у кімнату, обвіваючи шкіру. А ще його ніжні руки на тілі, вони ходили скрізь, лишаючи хвилі ніжності, ласки і неймовірного екстазу, як ВІН вмів це робити. Ми продовжували наш вечір цілу ніч. Тільки ніжність, поцілунки і МИ, сплелися воєдино нашими гарячими тілами.
2
0
357
Ніжність
Надворі цілий день, що робив, тільки ішов дощ. Робити було нічого. Ми вирішили зайнятися одне одним. Не "вилазили" з ліжка цілий день. То кохалися, то просто лежали обійнявшись і слухали дощ. Потім засинали в обіймах одне одного. І вже з новими силами, продовжували почату справу.
Як він вставав з ліжка, ммммм, ним можна було тільки милуватися, що я робила і досі роблю. Світло яке падало з вікна ніжно, підкреслювало його міцну, чоловічу фігуру. Ми за день навіть не вдягалися, просто ходили голими. Це неймовірні відчуття, притискатися своїм тілом до нього, особливо без одягу. А потім знову йшли до ліжка, покривали поцілунками, вкривалися хвилями неймовірної насолоди. І вже під вечір знесилені та знеможені заснули міцним сном.
0
0
400
Все можливо
А від думок втекти неможливо
Як і від себе в тому числі
Хочеться бачити, що все все можливо
Хочеться знати, що в небі птахи
А часто стаємо птахами самі
Частенько літаєм-і є ми потрібні
Година проходить і ми вже лежим
І ти так пливеш, тонеш безслідно
Та раптом за руку хтось тягне увись
Тільки думки-це всього лиш година
А ти помиляєшся - це вічності час
Крила знайшлися, душа вже літа
А можна втекти від себе самого
Як тільки ти змінишся,
І зміниш цей час.
2
0
622
Ода каві
Неймовірні відчуття коли зранку п'єш каву. Нікуди не потрібно спішити, бігти. Просто насолоджуєся цим прекрасним напоєм. Він проникає в кожну клітинку тіла, наповнює її, пробуджує. Навіть у великих кількостях збуджує. А чи можна порівняти людей з кавою? Звичайно. Такі люди повертають тебе до життя після довгого сну, наповнюють ним. За такими людьми стоїть Щастя. Або вони і є тим щастям самі. В таких людях є своя сила, своє прекрасне. Вони дають свою енергію, дають себе. І кожна зустріч з такими людьми, немов чашка запашної, ароматної кави. Якої хочеться ще і ще. Ними неможливо напитися. Від них виникає залежність. Будь то горнятко міцного американо, чи запашного латте. Там вже байдуже, головне, щоб ТА Людина була поруч.
3
0
610
Мій початок
І от, закінчилась моя війна
Душа навічно склала зброю
І все шукала, та знайшла-
Всю душу втратила в Тобі
І ти вже знаєш, що про Тебе
Що хочу, щось Тобі сказати
А ти смієшся, бачиш сльози-
Моя уже прийшла весна
Ні теплий дощ, спекотне літо
Не змінить їх, твоя душа.
І ти не ангел, це я знаю.
Але кохаю понад всім.
Тобі віддам свої я крила
А ти лети, я порадію.
Хоча я знаю, ти зі мною
І коли падатиму вниз
Ти вхопиш мене... одною рукою
І так до тебе припаду
Що ти один - єдиний
І крім нас на світі не буде нікого
Всі слова - віддам тобі
І всю себе...присвячую тобі
3
0
594
Про НАС
Теплі ночі
Бездонні очі
Все так прекрасно
І все пророчить
Я бачу землю
Я бачу сонце
І все це дійсно...
А ще кохаю
І пам'ятаю
Я кожне слово
Ще відчуваю
І губи на тілі
І пальці обвиті
І слів замало
Щоб все сказати
І слів не досить
Щоб помовчати
І кожен подих
Це світ таємний
І відкриваю тайну
Я сокровенну
Зайшов мені в душу
Тебе ще не вдосталь
Не можу надихатись
Тобою вдосталь
І кожен погляд
Вже більше слова
І кожен подих
Це наша мова.
3
0
509
Мої рідні очі
Як бачу світлі, рідні очі
То вже нічого не має значення
Й коли до тебе
збираюсь на побачення
Коли цілую тебе
Немов вперше.
Пригортаю, голублю-
Тебе сильно лЮблю
А ти вже частина,
Мене половина
Ти все добре знаєш
Без слів розумієш
Ти- Сонце, Ти - Зорі
В нас шати прозорі
І більше нічого
Тоді вже не треба
А тільки б Світанок
І разом на ґанок
1
0
660
Про наболіле
А часто в двері ніхто не стукає
Не говорить про кохання ночами
І давним давно..
ніхто нікого не слухає
А словами кИдають -
неначе мечами
Й інколи говорячи, не думають
Лиш би вдарити, й ціляться в серце
І потім душу помазали перцем
А часто хочеться відкритись
Оголити, так мовити, душу
Але боїшся в комусь зневіритись
так все ховаєш, а потім мовчиш
І вже не шукаєш
Бо знаєш, що марно,
та й сил вже не має
Але все собою, якось знаходиться, Ти знов розцвітаєш
В рідній Душі
До небес відлітаєш...
І щастя від всього (1)
Такого не знаєш (1)
Ба навіть хто не стукатиме
Й Душа твоя спатиме
Розбудити її, не буде клопОту
Ти тільки вір...
І вночі я вестиму
Крізь холод, крізь сонце
Триматиму міцно
За руку твою
І там пригорну, поцілую-
Вже стане краще
Дивися, мій Милий
Нам ще трохи
лишилось пройти.
(1) - велике, безмежне щастя
2
0
602
