Про наболіле
А часто в двері ніхто не стукає Не говорить про кохання ночами І давним давно.. ніхто нікого не слухає А словами кИдають - неначе мечами Й інколи говорячи, не думають Лиш би вдарити, й ціляться в серце І потім душу помазали перцем А часто хочеться відкритись Оголити, так мовити, душу Але боїшся в комусь зневіритись так все ховаєш, а потім мовчиш І вже не шукаєш Бо знаєш, що марно, та й сил вже не має Але все собою, якось знаходиться, Ти знов розцвітаєш В рідній Душі До небес відлітаєш... І щастя від всього (1) Такого не знаєш (1) Ба навіть хто не стукатиме Й Душа твоя спатиме Розбудити її, не буде клопОту Ти тільки вір... І вночі я вестиму Крізь холод, крізь сонце Триматиму міцно За руку твою І там пригорну, поцілую- Вже стане краще Дивися, мій Милий Нам ще трохи лишилось пройти. (1) - велике, безмежне щастя
2018-08-05 20:04:13
2
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16550
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4336