Самотність...
Вона не раз ховала сльози Пекучі сльози в подушках Пережила найгірші грози В самотніх, темних вечорах Вона від всіх ховала сльози Тремтіла лиш на самоті І йшла в чарівний сад- мімози Що збереглися в пам'яті Вона любила чай й самотність І теплі літні вечори В ній вирувала безтурботність І темно- сірі кольори...
2024-05-27 13:48:40
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аліса Боняр
Надзвичайно тепло-сумно і гірко...
Відповісти
2024-05-27 18:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5607
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12401