Без назви
"Не застудись, чекаю вдома" Слова його, до болю знайомі А це його шарф у мене на шиї Який зберіг запах того, хто не прийде І запах його тіла, все ще є вдома Його тінь повсюди, навіть на сходах Його голос у вухах, я його чую Він той, за ким плакати, довго я буду "Не замерзай, вдягни рукавиці І шапку візьми, ту що на полиці І застегни куртку, бо я тебе знаю Давай вже іди, і знай я чекаю" Турбота його діставала так сильно "Ну я вже доросла!"- кричала нестримно Тепер би почути його бурмотіння Коли він насильно і дуже інтимно.... Зав'язує шарф мені знову на шиї Ображений погляд й погані думки Але не на довго, він знову цілує На підлогу знову падають мої книжки... " Тепер біжи, бо запізнишся Обережно на сходах... Й про обід не забудь" Він знову цілує і мучить мої губи А я насолоджуюсь і серце немов у вирій несуть... Зав'язую шарф його знову на шиї А серце від болю... Від туги за ним Болить і щемить, обливається кров'ю І голос його, мені не забуть.... І так зима йде рік за роком А він у серці теплім назавжди Його вже немає, він десь далеко А вона й без нього сильна назавжди....
2023-08-27 06:16:16
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Марта Вітовська
@Регіна Касі Дякую ❤️
Відповісти
2023-08-27 17:24:00
1
Lexa T Kuro
Світлий сум... І радість від того, що все це було... Якось так відчула. Ваша Гг сильна - і не не майте сумнівів щодо цього.
Відповісти
2023-09-02 06:59:53
1
Марта Вітовська
@Lexa T Kuro Дякую ❤️
Відповісти
2023-09-02 07:54:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1820
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3622