Блог
Всі
Новини, Особисте
Привіт, любі підписники!
Щиро вітаю Вас з наступаючим Новим роком! Нехай він принесе вам і вашим близьким мир, добробут, щастя та здоров’я! Нехай усі ваші мрії здійсняться, а плани реалізуються!
Бажаю, щоб новий рік був сповнений яскравими подіями, приємними зустрічами та незабутніми враженнями! Нехай він буде часом натхнення, творчості та реалізації ваших задумів!
Щасливого нового року!☺️❤️❄️
Госекзамен
Думки вголос, Особисте
От сьогодні я і здала госекзамен на "5" чесно кажучи, переживала більше ніж говорила. Думала що серце через п'ятки втече і не повернеться (як і совість 😂). Думала все на світі позабуваю поки на мене чотири пари очей дивляться. Але все добре і результатом я неабияк задоволена, емоції переповнюють...
Про наболіле або щось по студентськи
Думки вголос, Питання, Особисте
Всім привіт, я жива😂. Останнім часом я настільки втомлена, що в мене не має сил навіть поїсти, я вже не говорю щоб щось написати. Останній місяць я можна сказати жила в коледжі, кінець навчання, чотири практики підряд, звіти по сто сторінок і більше, я навіть не знаю як цю маячню приймають викладачі... Але мене назначили відповідальною і за звіти інших, тому я перевіряла по тридцять звітів за раз і чесно кажучи після четвертого звіта, майже на двісті сторінок, мені захотілось повіситись (як добре що я не пішла вчитись на вчителя). І в кожного щось не так, як я тільки одногрупників не називала перевіряючи чи правильно вони склали папки, там літало все що тільки могло літати😂. Як добре що моя подруга вирішила мені допомогти, але тепер мене називають роботом🤷🏼♀️. Тому що я вже напам'ять вивчила в кого чого нема, але найкумендніше з цього всього, що деякі одногрупники навіть не розуміли, що я від них взагалі хочу, не розумію, як взагалі вони ще живі залишилися? Хоча мабуть розумію, спавши по три години на добу, я була не в силах калічити людей. Але зараз в мене декілька днів перерви від навчання, потім в мене госекзамен і випускний на який бажання іти в мене вже нема, бо мої одногрупники випили з мене всю кров і закусили моїми нервами .
Дякую, що вислухали❤️
Вірші
Всі
Спиніть...
Спиніть цей жах, спиніть облави,
Спиніть невиліковний сказ.
Я в цьому віці гортала книги,
А не тікала чувчи гучний "Бах".
Не падала на землю в темряві кривавій,
Не чула криків, що рвуть небеса.
Я мріяла про ляльок, про дім яскравий,
А не благала, щоб гроза була.
Я знала, що є мама й тато,
Я знала друзів, мала ворогів.
Ми колись гралися в солдатів,
Колись ми гралися в батьків.
В дитячих оченятах — біль і сльози,
І страх, і відчай й темрява страшна.
Вони не пам'ятають мами і тата,
Бо душі їх забрали небеса.
Спиніть цей біль, спиніть розруху,
Спиніть ці крики матерів!
Спиніть усе що крає душу,
Спиніть цей морок моїх снів!
Спиніть цей крик, спиніть це горе,
Спиніть потоки гірких сліз.
Де мир був вчора — нині поле,
Де дім стояв — тепер лиш зріз.
Спиніть цю ніч, де діти плачуть,
Де голос рідний не звучить.
Де кожна мить — мов рана й згадка,
Де серце ниє й не мовчить.
Спиніть цей жах, спиніть облави,
Спиніть невиліковний сказ.
Хто захотів цієї слави?
Хто кинув світ у смертний час?
Хай вам земля поперек горла
Хто сіє смерть і чорний дим.
Хто топче долі, душі кволі,
Хто світ зробив таким глухим...
3
0
84
...
Розпечене небо і постріл у скроні
Дороги замерзлі, розбиті дощем
Тут попіл розносить утомлений сонях
Тут тиша гуде , биттями сердець
Гаряче залізо вривається в груди
Холодне мовчання стискає вуста
І чути питання: за що це все люди?
Чи варта війна хоч одного життя
Горить горизонт і палають окопи
Вчорашні світанки, вже тліють у снах
Тут янголи смерті, збирають до купи
Посмертні останки, сердець людський прах
Хто кинув у землю той вітер гарячий
Що вирвав з грудей нам і радість і сміх
Тут чути віддалено голос дитячий:
"Скажіть же, будь ласка, який на них гріх?"
Тут земля на колінах і світло згасає
Вогонь не горить, він тута палає
Тут біль і тривога, тут знову війна
І смерть все стрибає в обійми добра
4
0
247
Я читала ...
Я читала книжки для тебе ,
Пізно ввечері, місто вже спить.
Тільки вогники в чорному небі,
Вийшли місячне сяйво пить.
Я читала книжки про кохання,
Про прекрасну і вічну любов.
В них не було і миті страждання,
Не було і згадки про кров.
Тільки виявилося — казки читала,
Для дівчаток, про принців із снів.
Та в житті цього не буває —
Це все вигадки мрійників .
Ти все слухав, дивився на мене,
Ніжно пасма з лиця прибирав.
Навіть в найтемніші ночі,
Ти мене сильніше обіймав.
Поцілунки залишив на тілі,
Сльози з щік моїх витирав.
І навіть найстрашніші заметілі,
Від нас вітер подалі гнав.
Я читала вірші про кохання,
Дивовижні вірші про любов.
В них були рядки про страждання,
В них були і згадки про кров.
Тут реалії про сьогодення,
Про ту біль, що немає кінця .
Ти дивився на мене із неба —
Говорив, що я тільки твоя.
Я тепер дивлюся на тебе,
Сльози мої ніхто не втира.
Я молилася Богу за тебе,
Бо без тебе квартира пуста.
Ти був принцем у моїй казці,
Був героєм у моїх книжках.
Зараз став ти для мене віршем,
Де всю біль написала в рядках.
Серце моє вже так не б'ється,
Серенади ніхто не співа.
Я дивлюся у місячне небо,
Й розумію — я досі жива...
3
0
59