Блог
Всі
Новини, Особисте
Привіт, любі підписники!
Щиро вітаю Вас з наступаючим Новим роком! Нехай він принесе вам і вашим близьким мир, добробут, щастя та здоров’я! Нехай усі ваші мрії здійсняться, а плани реалізуються!
Бажаю, щоб новий рік був сповнений яскравими подіями, приємними зустрічами та незабутніми враженнями! Нехай він буде часом натхнення, творчості та реалізації ваших задумів!
Щасливого нового року!☺️❤️❄️
Госекзамен
Думки вголос, Особисте
От сьогодні я і здала госекзамен на "5" чесно кажучи, переживала більше ніж говорила. Думала що серце через п'ятки втече і не повернеться (як і совість 😂). Думала все на світі позабуваю поки на мене чотири пари очей дивляться. Але все добре і результатом я неабияк задоволена, емоції переповнюють...
Про наболіле або щось по студентськи
Думки вголос, Питання, Особисте
Всім привіт, я жива😂. Останнім часом я настільки втомлена, що в мене не має сил навіть поїсти, я вже не говорю щоб щось написати. Останній місяць я можна сказати жила в коледжі, кінець навчання, чотири практики підряд, звіти по сто сторінок і більше, я навіть не знаю як цю маячню приймають викладачі... Але мене назначили відповідальною і за звіти інших, тому я перевіряла по тридцять звітів за раз і чесно кажучи після четвертого звіта, майже на двісті сторінок, мені захотілось повіситись (як добре що я не пішла вчитись на вчителя). І в кожного щось не так, як я тільки одногрупників не називала перевіряючи чи правильно вони склали папки, там літало все що тільки могло літати😂. Як добре що моя подруга вирішила мені допомогти, але тепер мене називають роботом🤷🏼♀️. Тому що я вже напам'ять вивчила в кого чого нема, але найкумендніше з цього всього, що деякі одногрупники навіть не розуміли, що я від них взагалі хочу, не розумію, як взагалі вони ще живі залишилися? Хоча мабуть розумію, спавши по три години на добу, я була не в силах калічити людей. Але зараз в мене декілька днів перерви від навчання, потім в мене госекзамен і випускний на який бажання іти в мене вже нема, бо мої одногрупники випили з мене всю кров і закусили моїми нервами .
Дякую, що вислухали❤️
Вірші
Всі
...
Розпечене небо і постріл у скроні
Дороги замерзлі, розбиті дощем
Тут попіл розносить утомлений сонях
Тут тиша гуде , биттями сердець
Гаряче залізо вривається в груди
Холодне мовчання стискає вуста
І чути питання: за що це все люди?
Чи варта війна хоч одного життя
Горить горизонт і палають окопи
Вчорашні світанки, вже тліють у снах
Тут янголи смерті, збирають до купи
Посмертні останки, сердець людський прах
Хто кинув у землю той вітер гарячий
Що вирвав з грудей нам і радість і сміх
Тут чути віддалено голос дитячий:
"Скажіть же, будь ласка, який на них гріх?"
Тут земля на колінах і світло згасає
Вогонь не горить, він тута палає
Тут біль і тривога, тут знову війна
І смерть все стрибає в обійми добра
3
0
90
Я читала ...
Я читала книжки для тебе ,
Пізно ввечері, місто вже спить.
Тільки вогники в чорному небі,
Вийшли місячне сяйво пить.
Я читала книжки про кохання,
Про прекрасну і вічну любов.
В них не було і миті страждання,
Не було і згадки про кров.
Тільки виявилося — казки читала,
Для дівчаток, про принців із снів.
Та в житті цього не буває —
Це все вигадки мрійників .
Ти все слухав, дивився на мене,
Ніжно пасма з лиця прибирав.
Навіть в найтемніші ночі,
Ти мене сильніше обіймав.
Поцілунки залишив на тілі,
Сльози з щік моїх витирав.
І навіть найстрашніші заметілі,
Від нас вітер подалі гнав.
Я читала вірші про кохання,
Дивовижні вірші про любов.
В них були рядки про страждання,
В них були і згадки про кров.
Тут реалії про сьогодення,
Про ту біль, що немає кінця .
Ти дивився на мене із неба —
Говорив, що я тільки твоя.
Я тепер дивлюся на тебе,
Сльози мої ніхто не втира.
Я молилася Богу за тебе,
Бо без тебе квартира пуста.
Ти був принцем у моїй казці,
Був героєм у моїх книжках.
Зараз став ти для мене віршем,
Де всю біль написала в рядках.
Серце моє вже так не б'ється,
Серенади ніхто не співа.
Я дивлюся у місячне небо,
Й розумію — я досі жива...
3
0
54
Карі очі
Карі очі, як жар, як вуглини,
В них вогонь, що не гасне в ночі.
То буремні, то теплі хвилини,
То дороги без права піти.
Карі очі зі смаком розлуки
В них і осінь, і літня гроза.
То вони обіймають, мов руки,
Потім ранять сильніше ножа
Я горіла в їх вічній безодні
І тонула в глибинах омани
Вони часто бували холодні
Я про них писала романи
Карі очі... Мій біль і надія
Мій вогонь, що не згас до тепер
В них загублена правда і мрія
Вони біль, що розвіяв вітер.
В них розбите, зіжмакане «вірю»,
Невимовлених слів карусель.
Вони кличуть, та більше не смію
Йти у прірву безжальних очей.
Карі очі… То спогад, що плаче,
То весна, що заснула в душі.
Я тікаю від них потайначе,
Та вони все горять у мені.
6
0
92
