До поета

Мара Бахи

Ти народився у сільській родині, Родині бідних кріпаків. У ті часи коли простій людині Без дозволу не можна й слова говорить. З дитинства ти відчув усі незгоди, Ти бачив сльози й піт простих людей. Які від самого світанку і до ночі На панських нивах руки свої рвуть. І з тих, іще незрілих своїх літ Ти почав мріяти про волю. Про вільних земляків своїх, Що змушені трудитися у полі. Ти мріяв про країну без царів, Де кожний з земляків в ній буде вільний. Не буде тих кайданів й батогів В буде лиш добро й святая воля.

2020-05-30 05:30:33

3

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2384

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2264