До поета
Ти народився у сільській родині, Родині бідних кріпаків. У ті часи коли простій людині Без дозволу не можна й слова говорить. З дитинства ти відчув усі незгоди, Ти бачив сльози й піт простих людей. Які від самого світанку і до ночі На панських нивах руки свої рвуть. І з тих, іще незрілих своїх літ Ти почав мріяти про волю. Про вільних земляків своїх, Що змушені трудитися у полі. Ти мріяв про країну без царів, Де кожний з земляків в ній буде вільний. Не буде тих кайданів й батогів В буде лиш добро й святая воля.
2020-05-30 05:30:33
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6361
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16646