Шкільні роки
У них все почалося ще з шкільних років.Він одразу закохався в неї.Та,звісно,вона ж була неймовірною красунею,це довге чорне волосся,великі зелені очі,які були завжди чомусь сумні,маленькі ніжні губи,які так і хотілося поцілувати,а її фігура була такою,немов,її виліпив якийсь скульптор.Всі сільські хлопці бігали за нею,та вона була неприступною,але одного дня,коли з'явився він-новий однокласник,хлопчина із сусіднього села,її неначе підмінили.
Хлопець стояв посеред класу,і класний керівник промовила до нього:
-Іване можеш присідати де тобі подобається.
Він уважно роздивився і побачив її зеленооку красуню із сумними очима,він впевнено попрямував до неї:
- Тут вільно?-спитав Іван.
- Так,звісно,присідай,-її очі засвітилися і на обличчю з'явилася легенька посмішка.
- Я Аня,-представилася вона.
- Дуже приємно,Ваня.
Всі одразу помітили,що очі Ані світилися від щастя,а Ваня не міг відвести від неї погляду.
Вже й скінчився останній урок,Аня із подругами пішли додому,а Ваня довго дивися їм вслід.
Вдома батьки одразу помітили,що Аня змінилася якось.
- Доню,що з тобою ти просто сяєш від щастя?-спитала її мама.
- Та нічого просто вдалий день в школі.
- Зрозуміло,донечко,а як навчання,що нового?
- Та все добре мамо отримала сьогодні 10.А ще до нас сьогодні прийшов новий однокласник.
- Ну і як він тобі сподобався?
- Та нічого такий гарненький,-і її очі знову засвітилися.
- Зрозуміло доню ну присідай поїж.
- Зараз мамо тільки перевдягнуся.
- Добре.
Поївши дівчинка пішла в свою кімнату,щоб виконати домашнє завдання,але нічого не вийшло,бо в голові тільки він.Невиконавши ні одного завдання,Аня намагалася заснути,щоб швидше наступило завтра і вона знову змогла побачити його.
Хлопець стояв посеред класу,і класний керівник промовила до нього:
-Іване можеш присідати де тобі подобається.
Він уважно роздивився і побачив її зеленооку красуню із сумними очима,він впевнено попрямував до неї:
- Тут вільно?-спитав Іван.
- Так,звісно,присідай,-її очі засвітилися і на обличчю з'явилася легенька посмішка.
- Я Аня,-представилася вона.
- Дуже приємно,Ваня.
Всі одразу помітили,що очі Ані світилися від щастя,а Ваня не міг відвести від неї погляду.
Вже й скінчився останній урок,Аня із подругами пішли додому,а Ваня довго дивися їм вслід.
Вдома батьки одразу помітили,що Аня змінилася якось.
- Доню,що з тобою ти просто сяєш від щастя?-спитала її мама.
- Та нічого просто вдалий день в школі.
- Зрозуміло,донечко,а як навчання,що нового?
- Та все добре мамо отримала сьогодні 10.А ще до нас сьогодні прийшов новий однокласник.
- Ну і як він тобі сподобався?
- Та нічого такий гарненький,-і її очі знову засвітилися.
- Зрозуміло доню ну присідай поїж.
- Зараз мамо тільки перевдягнуся.
- Добре.
Поївши дівчинка пішла в свою кімнату,щоб виконати домашнє завдання,але нічого не вийшло,бо в голові тільки він.Невиконавши ні одного завдання,Аня намагалася заснути,щоб швидше наступило завтра і вона знову змогла побачити його.
Коментарі