Великий
Надоело, когда дрожат руки, Когда не слушаются ноги А ты идешь, и хочешь быть "Великим" Но страх думает иначе. Ты идешь в огонь и воду, и думаешь что выжить нет и шанса. Сидя в окопе, парнишка рядом произносит пару строк. "Хочу жить, хочу героем быть! возможно ли все вместе!?" И тут враг подходить к нашему окопу Стреляя в нас из пушек в фронт. Я прикрываю этого парнишку и говорю: "Да это возможно ! Тебе я докажу !" Беру ТТ с одним патроном, одним и точным выстрелом, попадаю прямо в цель. Возвращаясь приносим мир, с победою в руках Кто-то из стоящих крикнул: " Вот герои наши", "Вот наша победа" Я остановился, сняв свою фуражку, поклонился. " Спасибо вам, вы стали нашим утешением" " Спасибо вам" Память о погибших и выживших..... 08.05.1945 09.05.1945 давайте помнить...
2019-05-09 19:34:54
11
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6742
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13419