Одного разу я (Юджин Меркур, 20 років ) сидів собі в університеті і обдумував дерево, яке зустрів в лісі 2 дні тому. Але після трагедії помічав все більше й більше дивного.

3 дні тому ...

Ну шо, пацани, пішли на пікнік. Відпочинем, шашлик зажарим, покупаємося в річці.
(Саня)
Саня, заспокойся, тре для початку місце знайти хороше.
(Андерсон)
Та пішли вже, чого терпимо, як баби перед хлопцем.
(Юджин)
Добре, погнали .

2 години згодом...

Пацани, я вже не можу, всьо.
(Саня)
От бач, Андерсон, який казус вийшов: сам хотів, що ледве тримався , а тут вже здихає.
(Юджин)
І то правда . О, пацани, може, давайте біля того дерева чорного.
(показував Андерсон на прекрасне чорне дерево )
А хіба то не дуб? І чого він чорний ?
(Саня, який задовбав нити)
А тобі шо так принципово чи шо? Хай буде нашим фірмовим місцем . Та ще й точно ні з чим не сплутаєм.
(Андерсон)
Ми зупинились, розвели багаття , а я тим часом оглядав дерево: воно все було в якихось ієрогліфах . Я записав більшість і спробував розшифрувати. Добре, що взяв книгу зі всіма світовими ієрогліфами.
Хлопців теж трохи стривожило дерево, але вони старались не зважати на нього . Коли я більш-менш розшифрував ті монускрипти, то зрозумів, що там якась історія когось і заклинання по закритті. Хоч десь ставлять інструкцію, як закрити якусь непонятну фіговину. Ми прекрасно відпочили, я довідався, що за народ робив ці монускрипти на дереві. Але срав на них з високої гори.

Пів дня до катастрофи і 1 день до теперішнього ...

Так, треба буде знову піти до того дерева і переписати ще трохи монускриптів для перекладу. Ще одне, що мене здивувало-про це дерево ніде не сказано. Хмм, дивно, але прикольно.Ну, хоч щось зроблю , а то з котом гратись починає набридати.
(Юджин)

4 години до катастрофи...

Де ж воно? По карті мало бути тут ,але його тут нема. Може, просто піти додому і здатись . (Не встиг я обернутись, як за мною вже стояло те саме дерево). Ох ти ж йомайо! Так, тре подивитись, де я зупинився . Ага, знайшов. Так, переписуємо далі . Опа, дупло. Дивно, його ж тут тоді не було, або мені привиділось. Так, я бачив такі фільми, і коли я засуну туди руку - мені її або відкусе , або затягне всередину , або ж заразить якоюсь фігньою. Ні, тре спочатку посвітити, подивитись, що там . (Простий амулет в вигляді дев'ятиграної зірки з ієрогліфами). Дивно так, зараз достану . Що, що за нафіг, хтось вхопив мою руку? Га, дивно, в мене було відчуття, наче хтось вхопив мене за руку. Добре, що хоч нічого не сталось . Так, амулет в мене, монускрипти є, можна йти. 

1 година до трагедії

Хмм, прикольний амулет . Після того, як надягнув, стільки ідей прийшло й думок. І все якось легше розуміти почав. Так, тре в гіпермаркет сходити, поїсти купити , потім у банк гроші зняти. Так, шо там купити можна : батон , молоко , яйця , корм для кота , а ще й книгу про амулети й історії народів. Так, все купив, заплатив 500 грн (от собаки жадні). Так, банк недалеко від дому, тому краще одразу занесу їжу й книги до хати. Так, картку взяв, можна йти знімати.

Катастрофа

Блін, голова болить так, наче терористи зараз прийдуть, пограбують банк і взірвуть все до тла. (Зайшли терористи й почали грабувати банк, закладати вибухівку) Та я ж просто пожартував, і тут голос в моїй голові:"Не бійся, ти не помреш" . Не встиг я зрозуміти ,що це було - стався вибух. Пройшло десь пів години після вибуху, і я відчув страшенний біль. І тут я зрозумів, що сталося, і  відключився від больового шоку. У мене відірвало ліву руку і праву ногу, і в ліве око потрапила ручка . Як все болить, то нереально. Аж тут знову голос у голові: "Тобі допомогти?" . Я не знав, що робити, і згодився . Одразу після згоди амулет почав змінювати малюнок із дев'ятигранної зірки на восьмигранну. Я зразу зрозумів, що це життя, як у кішок . Тільки в мене лишилося 8 життів. З мого тулуба почала текти якась чорна субстанція, яка приєдналась до руки і ноги і притягнула, чим з'єднала їх назад. Болю більше не було. Вийнявши ручку з ока, та сама субстанція потекла знову, але вже перекриваючи все лице. Я швидко взяв амулет і закрив око ним. Все, що було на лиці зникло, а субстанція перестала йти.
Я зрозумів, про що писалось в монускриптах, тому й не сильно дивувався.
Пройшла ще година після цього. Я вже був тоді вдома і з грішми,  спробував якось керувати цією речовиною, як у фільмах . Нічого не вдавалось . А може, не в хотінні, а у вигляді (подумав я ). І от я уявмв собі велетенські кігті, які йшли з рук .  Коли ж розплющив очі, вони справді вже були замість рук (отут-то я повеселюсь). І почав досить так добре уявляти і намальовувати образи свого вигляду.
Ось тут трохи підправ, а то не гарно вийшло.
(???)
Добре. Так, стоп (обернувшись) . Ти що таке і чому з мене ростеш?
(Юджин)
Я древній демон, який ...
(???)
Так, зразу стоп: історію я твою знаю. Ти скажи, як тебе звати і чому ти зараз з'явився.
(Юджин)
Я Аввісалом. З'явився зараз, тому що я тепер частина тебе.
(Аввісалом)
Ага, значить після вибуху ти повністю зі мною з'єднався, і ми тепер одна фіговина?
(Юджин)
Ну так, по суті. Логічно, ну що, давай створим нам образ прикольний.
(Аввісалом)
У кінці-кінців я з ним подружився, і він багато що мені підказує на парах.
(Юджин)