А далі розповім про другий місяць , який я називаю "місяць голоду". Звучить страшно , але не настільки наскільки це можливо. 

Алльоу. Кур'єр Львів слухаю.

(Жека піднявши трубку)

Привезіть нам 10 тесаків для рубки м'яса.

(Невідомий хриплий голос)

Кажіть адрес.

(Жека записав замовлення і готується записати адрес)

ТРЦ Форум. 

(Невідомий хриплий голос)

Зрозумів. Але тоді в мене є умова того , що має бути взамін.

(Жека порвав листок)

Якщо хочете м'яса , то в нас його немає.

(Невідомий хриплий голос агресивно)

Я хочу взяти дівчину взамін на тесаки. 

(Жека вдягає бойовий наряд)

Лише одну. І тоді ви розкажете нам , як вбивати зомбі.

(Невідомий хриплий голос трохи сміючись)

Домовились.

(Жека приготувавшись взяв машину , яку він сам склав)

Одразу після того як поклав трубку подзвонила Надя.

Алло. Коханний вони тут готуються їсти м'ясо зомбі.

(Надя дуже стривожено)

Я так і думав. Слухай сюди заховайся і коли я приїду , то будь в перших рядах хто буде біля входу. Я заберу тебе.

(Жека взяв травмат у вигляді револьвера)

Добре.

(Надя ледве не плачучи)

Жека взяв 10 тесаків і поїхав до форуму. Там його чекали худі і помалу збожеволівші люди. 

Привіт кур'єр. Де наше замовлення?

(Невідомий з хриплим голосом виводить невідому дівчину)

В мене ,але це не та дівчина що я хотів. Плюс я бачу , що вона використана.

(Жека заховав лице за маскою і окулярами)

Ми не домовлялись про дівчину на вибір.

(Невідомий хитро посміхається)

Тоді я розповім не тільки вам , але і іншим ТРЦ і гіпермаркетам , як вбити зомбі і готувати їхнє м'ясо.

(Жека показує включений радіоприймач і кожне його слово чути по радіо)

А ти не дурний. Добре ми виведемо дівчат , яких ти можеш забрати.

(Невідомий показує сигнал до охоронця і той виводить 10 дівчат , а серед них немає Наді)

Покажи інших дівчат.

(Жека по злому показує револьвер)

Не хочеш самих кращих? Аааа. Значить тут є твоя кохана дівчина. Дай вгадаю це вона?

(Невідомий витягує за волосся Надю)

Ні це не вона.

(Жека максимально спокійно)

Як дивно. Видно помилився. Може тоді ця?

(Невідомий витягує іншу дівчину за волосся , а Надю відпускає на землю)

Відпустив її швидко.

(Жека по злому підготував револьвер)

Забирай цю. Вона всеодно , якась лякана.

(Невідомий копає лежачу Надю)

Добре. Ти швидко до мене.

(Жека відключив радіо приймач і Надя сіла в машину)

А ми з нею розважимось.

(Невідомий облизує шию дівчини)

Жека вистрелив три рази. Всі рази він попав по Невідомому і двом охоронцям між ноги резиновими кулями. Дівчина почала бігти до Жеки , але він вистрелив їй у голову теж резиновою кулею. Жека швидко сів і зник з виду. Невідомий був злий , але на тесаках писало , що для обробки м'яса треба його добряче вдарити струмом. Він хриплим голосом задоволенно сміявся , бо "моя" дівчина начебто у нього. 

Ану повернись до мене.

(Надя до Жеки , який знімав маскування)

Ну.

(Жека на секунду повернувся)

На!

(Надя лобом вдарила Жеку по носі)

Якщо хотіла мені носа зламати , то не вийшло.

(Жека притримуючи ніс і прикладає револьвер до нього)

Сам винен.

(Надя тре лоба , бо їй теж боляче)

Мені треба було так зробити , бо тоді він би тебе не відпустив.

(Жека міняє сторону револьвера)

Ну по тому що я бачила потім я розумію , що ти зробив.

(Надя оглядаючи машину)

Так якого хріна ти мені по носі дала?

(Жека)

Захотілось так.

(Надя ображено)

Будеш ображатись здам назад і іншу візьму.

(Жека з хитрою посмішкою)

Та все все не ображаюсь. Я рада , що ти зміг мене забрати.

(Надя трохи скромнішає)

От так би одразу. Тримай.

(Жека дає Наді одноразку з полунично-банановим смаком)

Дякую.

(Надя почала світитись від радості)

Ну тепер будеш мені казати , які є замовлення через інший телефон. Щоб мені легше було. Бо я задовбався постійно налаштовувати інші радіо хвилі , щоб зомбі завмирали. Це одноразова хрінь вони швидко звикають до відомих їм хвиль.

(Жека паркуючись в середині Епіцентру)

Добре.

(Надя радісна і видно , що нічого не чула)

Надіюсь не підведеш з твоїми то вміннями.

(Жека трохи розчаровано)

Спочатку вона важко справлялась з роботою , яку їй дав. Хоча там роботи сильно і не було. Але вона всеодно могла заплутатись. Я пробував створити , якусь зброю на всяк випадок. Переробив лише мачете і сокиру невелику. Биту лишив їй. Повезло що зараз весна і стає тільки тепліше. Я вдягався легше і легше. А розвозити пакунки ставало важкіше , бо жара і зомбі теж старались бути рухливіши. 

Ось ваший акумулятор.

(Жека віддавши акумулятор)

Все більше немає ніяких замовлень на сьогодні.

(Надя через гарнітуру)

Прекрасно я тоді заїду щось смачне візьму.

(Жека підїхав до гіпермаркету , де ні зомбі ні людей)

Ех як надоїло. Ні свободи , ні якихось розваг. Треба оглянути залізничні колії сьогодні ближче до вечора.

(Жека на велосипеді заїхав у супермаркет і говорить сам з собою)

Так може розважимось?

(Невідома дівчина)

Ні. Ти не в моєму смаку.

(Жека майстерно збрехавши)

А ти в моєму.

(Дівчина відкриває повністю рота і там видно купа черв'яків)

А от тепер це стало цікаво.

(Жека злазить з велосипеда і дістає ножа з сокирою)

Дівчина швидко стрибнула у напрямку Жеки. Він не встиг ухилитись , але встромив ножа і натиснув кнопку для випуску електрозаряду. Дівчина впала не торкнувшись Жеки , а він заховався очікуючи вибух. Але його не було. Коли Жека виглянув , то черв'яки обхопили його голову і кинули в інший кінець залу.

Ти можливо не знав. Але черв'яки , які заражають бояться струму. Ці черв'яки мої нові м'язи. І заразити вони не можуть.

(Дівчина широко посміхається)

Оце жопа. Ну добре я здаюсь. Тримай пепсі відпочинемо.

(Жека кидає банку пепсі дівчині і знову ховається , бо банка вибухнула у руці дівчини)

Жека помістив дзеркало на ногу і через дзеркало оглянув , що там з тією дівчиною. Вона лежала замертво. Я трохи від третього лиця почав розказувати. Загрався у розповіді. Коли я встав , то з дівчини вилізло велике , яйце і з нього почало вилазити купа черв'яків. Я облив їх водою і через ніж вдарив током і вони всі одразу померли. Коли вже набрав всього того смачного , то поїхав назад і почав бачити , що більше людей мають такі м'язи , як та дівчина. Але це скоріше зомбі ніж люди. Доречі та банка пепсі , то вибухівка , яку я зробив. Тільки я планував її зробити таку , яку можна на стіну почепити чи стелю. Реагує якщо лазер змінить свою відстань на дуже малу кількість часу. Вернувшись я чую від Наді шок новину.

Той з Форуму він став велетнем і прямує сюди.

(Надя перелякано)

Швидко бери підконтроль того дрона і дивись за ним. Я візьму одяг і зброю і проти нього піду.

(Жека вдягає захисний одяг і зброю)

Добре.

(Надя бере дрона під контроль , а сам Жека на велосипеді виїхав на зустріч)

Я зустрівся з ним на окружній. Він став справді великим. Стало трошки страшно , але згадуючи , як я зараз живу. Мені стало весело. Я вистрелив у нього з луку , який мав при собі. Він як скажений почав бігти за мною. Я зупинився неподалік від мосту на якому йде залізнічний шлях і поруч Форум. Там якраз магазин зброї поруч. Зліз з велосипеда і взяв сокиру з мачете. Через рукавиці і рукава , я провів кабелі , які через металеві вставки у ручках передають струм на лезо зброї. Дешева і сердита зброя. Той велетень попробував мене роздавити ногою , але я зробив кувирок. Не дарма на дзюдо ходив. 

Кур'єр? А я давно хотів тебе вбити. Ти ще та заноза в сраці.

(Велетень з хриплим голосом витягує з купи черв'яків мачете свого розміру зроблене з тесаків)

І тепер я тебе впізнав. Ну тепер ми обоє готові на смертельний бій так?

(Жека заховав лук і взяв вибухівку)

Давай глянемо , що краще проста людина чи нова форма життя.

(Велетень з хриплим голосом пробує попасти по Жеці тесаком)

І тут почалась різня в прямому сенсі. Він пробував мене вдарити тесаком. А я ухилявся і пробував до нього підійти. Він наче вдарив м'ячик і відкинув мене об стіну , яка тримала міст з залізничним шляхом. Дихати було нереально важко. Але я встиг почепити у внутрішню частину ногу бомбу і лазер зупинився навпроти його ноги. 

Якщо ти попробуєш підійти твоя нога взірветься.

(Жека встає опираючись на стіну)

Де та бомба?

(Велетень підняв ногу і одразу стався вибух)

Отримав падла?

(Жека радісно)

Не радій я всього лиш впав.

(Велетень у якого серйозні травми ноги і лиця)

От зараза.

(Жека біжить у магазин зброї)

Не втечеш.

(Велетень кидає тесак у Жеку)

Тоді я майже не лишився руки. Коли я побачив , як він замахнувся , то одразу зробив бомбочку , як літаки у повітрі. І це спасло мене і руки. Але одну руку таки вдарило серйозно. І то була права. Якраз в місці сполучення кісті і предпліччя. Рука була ціла без крові. Але біль була жахлива. Рухати кістю було неможливо без болю. Коли опинився у магазині , то взяв купу ножів і пару гвинтівок з патронами. Йому прийшлось повзти , щоб зайти в магазин. Вся підлога була всіяна розкритими ножами. Він пробував триматись на пальцях і повзти , але його вага була надто великою. Я натягнув жилку і всі ножі встали гострим верх через це велетень втратив концентрацію і впав на них всіх. Судячи по його крикам в його справжнє тіло попало пару ножів. 

Алло. Ти цілий?

(Надя подзвонивши на гарнітуру)

Так. Привези через дронів коробку вибухівки.

(Жека за пару хвилин до того , як під'їхати до мосту)

Нащо?

(Надя не розуміючи навіщо це)

Як я тебе вчив. Менше слів більше діла.

(Жека ледве не кричить)

Добре добре зараз.

(Надя перестрашено)

Де ти?

(Велетень з хриплим голосом)

Тут.

(Жека зняв маску і видно , як з роту йде кров)

Так ти ще той слабак.

(Велетень починає сміятись)

А от і ні. Раз такий сильний попробуй мене наздогнати.

(Жека повільно опускається в підвал)

Ти мене розізлив.

(Велетень теж залазить у підвал і шукає Жеку)

Щоб я ще раз томатний сік попробував фу.

(Жека біля виходу з будівлі починає бігти і натискає детонатор)

Не встиг добігти навіть до зупинки , як почув вибух і постріли. Як не як магазин зброї. Будівля навіть почала помалу падати в свій центр. Хоча я не розраховував на такий розвиток подій. Мене відкинуло ще вибуховою хвилею і я втратив свідомість. Не знаю , як той велетень , але таку вагу він би точно не витримав. Через хвилину я проснувся. Навколо мене була пилова завіса. І я побачив , як якийсь солдат підійшов до мене. Я ледве як підняв руки за голову. Але то була Надя вона мене разом з велосипедом закинула в машину і забрала. Там я знову відключився. А проснувся голий на столі і з перев'язаною рукою. І чув , як Надя з кимось говорила. Я вирішив тоді ще полежати. Подумав , що якщо таких , як велетень багато , то я скоріше помру ніж половину переб'ю. Але виявилось , що він лише підсніжник на фоні того . що було далі коли я одужав.