Початок безумств
Сектор біотехнологій
Новий компаньйон
Стабілізація
План дій
Прохід далі
Не заплановані події
Прохід далі
Ліса надіюсь ти скоро прокинешся.

(Р.Б. нервово посміюючись несе її на собі)

От зараза... Ліса ти , що кілограмів шістдесят важиш? Чи це мене тим кільцем так добряче підсмажило...

(Р.Б. поправляючи Лісу на спині)


Р.Б. йдучи опираючись на молот , з прив'язаним тілом на спині і арбалетом в іншій руці йде по коридору. Повністю в пітьмі. Єдиним звуком у коридорі залишалися важкі кроки й стук молоту по металевій підлозі. 


Якщо вірити КПК , то треба ще майже кілометр вперед і на повороті на ліво буде точка , де мають бути ці заражені. 

(Р.Б. сидить з люлькою в роті і на його колінах лежить Ліса)

Ох. Як же ж тяжко. Я надіюсь він тебе полагодить.

(Р.Б. розглядаючи Лісу і гладить по волосі)

Цікаво , що сталось з твоїм ОС , що ти стала така людяна?

(Р.Б. сильніше затягуючись)


Це було не так давно , але відчуття наче майже два місяці , як я побачив її вперше. Волосся було розтріпане , одяг дивно накинутий , очі потухші. Да в роботів вони і так не світяться , але тут прямо таки наче витягнули душу. Я ще тоді подумав , що не хотілось би її в ремонт. Але правила були правилами. Я надіявся , що її як і наставницю лише будуть тримати під вартою. Але її кинули в брак навіть не спробувавши ремонтувати. Як і наставницю. Для них це був списаний механізм. Для мене... людина, якій ніхто навіть не дав шансу.


Я не допущу того аби ще хтось з тих кого знаю , ось так би помер ні тілом , ні душею.

(Р.Б. злегка посміхається і бачить поруч магазин)

Ну тепер буде легше. 

(Р.Б. поклавши Лісу у магазинний візок)

Поїха....

(Р.Б. з посмішкою , яку обірвала галюцинація)


Перед ними стояла наставниця. Вся в крові , з головою у руках. Голова посміхалась. Все тіло почало різко мутувати і наближатись до Р.Б. Він не міг відвести очей. Все його тіло паралізувало. Через мить арбалет який Р.Б. поклав до Ліси спрацював і вистрелив у підлогу попереду. Р.Б. захистив Лісу спиною від вибуху. Але вибуху не сталось. Це була галюцинація чи ні?

Знову? На цей раз гірше.

(Р.Б. з потом на чолі)

Арбалет?

(Р.Б. починає дивитись на арбалет який все-таки вистрелив)

Чому без вибуху?

(Р.Б. оглядає коридор і бачить що стріли немає)

Я розрядив його?

(Р.Б. ще в стані ефекту оглядає пустий арбалет в руках Ліси)

Треба буде зробити шокер аби будити себе під час галюцинації.

(Р.Б. бере візок і починає бігти задихаючись)


Як тільки він доходить до повороту він бачить стіну. Таку саму , як він бачив з Вайсом на шляху до біологічного центру. Плівка , плоть і воно рухається до нього. Р.Б. вже сильно втомлений. Дихати тяжко , зосередженість низька. Ноги майже не слухаються. Він бере арбалет заряджає його і почерзі стріляє в підлогу і пару болтів у стіну. Ховаючись за кутом коридору натискає на детонатор на арбалеті і стається вибух. В стіні створилась діра , а металева підлога утворила щось подібне трампліну. Р.Б. затягнувся на всю силу з люльки. В його крові розігнався адреналін і він з останніх сил побіг в дірку , яка ще загоювалась і першим ділом перекинув Лісу у візку , вона приземлилась не сильно м'яко і ледве не випала з візка. Наступне , що Р.Б. зробив , це активував імпульсний режим молота. Виставив силу імпульсу і чутливість на необхідні числа і на найсильніше вигнутому куску завдяки ніжному імпульсу викинув себе через дірку із плоті. Р.Б. вилетів куди сильніше ніж Ліса. На адреналіні він дійшов до неї і знайшовши щиток попробував поставити її на зарядку. 


Часу в нас дві години. Якщо я посплю півгодини...

(Р.Б. більше нічого не сказав. Голова сама опустилася вперед. Він заснув сидячи, притиснувши до себе Лісу)


Так , де ми є?

(Вайс дивиться карту по КПК)

Ось тут. Щось відбувалось там де Р.Б.?

(Вайс далі дивиться КПК поки Дейдера відпочиває)

Що там?

(Дейдера переводить подих)

Нове навантаження на мережу. Я замітив стрибок електроенергії. Скоріше всього він попробував її поставити на зарядку. Якщо тут збереглась інформація , тооо....

(Вайс шукає інформацію в КПК і сідає біля Дейдери)

Ти щось дізнався?

(Дейдера втомлено)

Так. Р.Б. сумів перетнути те кільце як і ми. Поставив Лісу на зарядку. Впринципі по данним , що я найшов то за пару хвилин в ній перезавантажиться запасний мозковий модуль на екстренні випадки і вона зможе працювати. Але буде в стані як ти або гірше.

(Вайс готує собі сигарету)

Дай і мені затягнутись.

(Дейдера тяжко дихаючи)

Не забувай ці сигарети сильно б'ють по нервовій системі і затуплюють її.

(Вайс дивлячись на Дейдеру)

Навіщо тобі її затуплювати?

(Дейдера запалюючи вогонь)

Я дуже погано сплю , зосереджуюсь і думаю. Все через те що психопат. Давай його так називати був чутливим до звуків , світла , смаку , рефлексів. 

(Вайс затягуючись)

А в тобі це ще викрутили да?

(Дейдера забирає сигарету і затягується)

Таааак. І це прямо таки прокляття. Уяви за 100 метрів чути шепіт колег. Це ж здуріти. Сигарети роблять у голові тихіше. Ідіотів — ні.

(Вайс посміхаючись)

Страшно уявити якби я мала таку нервову систему поки працювала , де працювала.

(Дейдера посміхаючись)

Німфоманія — це коли дилера замінює чоловіче населення станції.

(Вайс затягуючись)

Попробуємо піти?

(Дейдера пробує встати)

Давай.

(Вайс допомагає встати і вони починають йти)


Що за шум?

(Р.Б. відкриває очі)


Перед собою він побачив Лісу. Вона спокійно дихала, притулившись до нього. Зарядка ще тривала. Шум долинав зі щитка. Десь у мережі ввімкнулися трансформатори, збільшивши потужність живлення.


Вайс.... Все ти бачиш.

(Р.Б. посміхаючись дивиться на щиток)

Він нас замітив? Як?

(Ліса прокидаючись)

Через КПК. Для нього ця станція майже як власна майстерня.

(Р.Б. майже сміючись)


На КПК прийшло системне повідомлення.


На станції і КПК ще працює зв'язок з користувачами?

(Р.Б. і Ліса синхронно)

"Йди до ресторану "Альфа-Омега" , там буде пункт відпочинку. По дорозі буде точка видачі замовлень 3D-друку. Забереш там дещо і йди по маршруту. Вайс"

(КПК в якому створився маршрут від Р.Б. до необхідних точок)

Аааа. Він з правами адміністратора надав нам команду. Таке можливо зробити.

(Р.Б. пробуючи встати)

Почекай. Мені Вайс завантажив все про медицину. Боюсь в тебе зміщення в хребті можливо навіть перелом.

(Ліса в якої засвітились очі)

От зараза і як нам зараз рухатись?

(Р.Б. дивлячись на візок і молот)

Здається, я придумала.

(Ліса дивлячись на візок і арбалет)


Р.Б. майже лежачи у візку тримає перед собою молот з увімкненим імпульсним режим , ручного випуску. Ліса прив'язала до стріли мотузку і стріляючи в стелю підтягувала візок , а Р.Б. по її вказівкам регулював ручними викидами імпульсів положення. За пару хвилин вони доїхали до першого місця. Там з посилки вони забрали два простих підтримуючих екзоскелети. Для руху в них потрібно мати лише рухливі пальці. Спершу Ліса вдягнула один і завдяки  ньому легко підняла Р.Б. і також надягнула на ньому. У таких екзоскелетах можна рухатись навіть із кількома переломами хребта. Але вони не лікують — лише тимчасово тримають тіло. Єдина проблема — слабкі батареї. Заряду вистачить лише на цей шлях. 

От же ж Вайс... Без нього ми б тут і залишилися. Ми зможемо від того ресторану дійти до мед.пункту?

(Ліса переживаючи)

До ресторану так точно. А там він щось придумає.

(Р.Б. натягнуто посміхається)

Ну вилікувати тебе зможемо.

(Ліса посміхаючись бере арбалет в руки)

Згоден.

(Р.Б. бере молот і вимикає імпульсний режим)


Це і є той ресторан?

(Дейдера яка вже легше ходить і курить)

Так. Може в тобі є функція відчувати живих істот?

(Вайс забираючи сигарету і затягується)

Тепловізор є. Зараз перевірю.

(Дейдера пробує через вікно когось замітити)

Є цілі. Шість... ні, сім. Температура нижча за людську, але вони рухаються.

(Дейдера вимикаючи тепловізор)

Дай мені дві хвилини і не шуми.

(Вайс вдихаючи щось з аерозолю для інгаляцій)


Вайс тихо зайшов у ресторан. Завмер. Заплющив очі.Перший постріл. Другий. Третій... Восьмий.Лише після цього він увімкнув живлення.


Чому 8 пострілів?

(Дейдера здивовано)

Один з них по землі повзав.

(Вайс з закритими очима)

Відкривай очі.

(Дейдера підходячи до Вайса)

Дай сигарету.

(Вайс простягуючи руку)

Навіщо?

(Дейдера посміхаючись)

Інгалятор який я використав забирає весь ефект сигарет. І світло , яке наразі світить випалить мені очі.

(Вайс з закритими очима)

Тоді поквапся. Бо ще звикну до твоїх сигарет.

(Дейдера відходячи від Вайса)


Дейдера спокійно відійшла від Вайса за пару столів від нього. Але з його слухом і відчуттям простору , перестрибнув пару столів і повалив на підлогу Дейдеру. Вона швидко затягнула всю сигарету в рот. І перед тим як вдихнути повітря аби втягнути дим в середину. Вайс напряму затягнув дим з її рота в свій і втягнувши ще повітря відкрив очі і видихнув дим.


Монстр.

(Дейдера тяжко дихаючи і посміхаючись)

Це була найдорожча затяжка в моєму житті.

(Вайс переводячи подих на колінах)

А , так значить ми вам не завадили.

(Р.Б. теж тяжко дихаючи і закриваючи очі Лісі)

Так вони ж нічим поганим не зайнялись.

(Ліса яка всеодно все бачила)


Дейдера ударом ноги перекинула над собою Вайса в стіл.


Ой.

(Вайс дороги дригом спиною спираючись на стіл)

Ну так , що робимо далі і скільки в нас часу?

(Р.Б. лягаючи на барну стійку)

Ну по КПК більше біологічних ознак мутацій не бачу. Якщо сядемо на найближче метро і перетнемо лінію карантину , то є шанс побачити "людей".

(Вайс лежачи на боку)

Лежибоки.

(Ліса дивиться на обох)

От тобі добре. Підмастили, зарядили — і далі ходиш. Ми люди. У нас батарейок немає. Хоча колись люди й запас енергії на собі носили. Кажуть, називали це жиром.

(Вайс дивлячись КПК і вписуючи туди щось)

Ну це правда. Через генні модифікації вони перестали існувати.

(Дейдера заходить на кухню)

Добре. Зараз ми відпочиваємо , їмо , спимо , веселимось , лікуємось і чекаємо посилки від 3D-машинки.

(Вайс закінчивши щось робити в КПК)

А як ти взагалі керуєш 3D друком?

(Р.Б. не встаючи)

Через флешку , що вам давав. Це передавач данних.

(Вайс встаючи йде до бару оглянути , що є)

Я тоді поки заряджусь.

(Ліса відходячи до розеток)

Але не довго , бо треба аби ти лягла на стіл.

(Вайс з-під барної стійки)

Для чого?

(Ліса ледве не криком)

Оглянути чи все з тобою впорядку. Я інженер. Доречі Р.Б. треба ще щось роздрукувати?

(Вайс забиваючи Р.Б. люльку)

Так. Але без данних від МРТ ти то роздрукувати не зможеш. Бо я замітив , що під час галюцинації ти ціпнеш. Треба створити зовнішній подразник, який буде пробивати галюцинацію.

(Р.Б. дивлячись в стелю)

Зрозумів. Тоді да. В нас є попередній результати , порівняти з новими зрозуміти де саме нас кошмарить і роздрук. В когось ще є якісь побажання?

(Вайс сидячи на барній стійці і запалює люльку для Р.Б.)

Ліса?!

(Дейдера кричить з кухні)

Є дещо.

(Ліса скромно до Вайса)

Ти думаєш , про те саме що і я?

(Вайс і Р.Б. обмінялись поглядами)

Ну хай скаже.

(Вайс і Р.Б. перевели погляд на Лісу)

Нам потрібен одяг.

(Ліса дивлячись на одяг Вайса і Р.Б. який вже весь брудний від крові і пилу)

Аргумент приймається.

(Вайс скрививши губи починає вказувати розмір одягу)

А для нас дівчат я введу розміри сама.

(Ліса беручи КПК)

А , так он що вона просила.

(Р.Б. згадуючи перемовини між Лісою і Дейдерою)

Ну значить ставлю це першим на виробництво.

(Вайс активовуючи 3D печать)

© Євген Мазурок,
книга «Станція №6».
Не заплановані події
Коментарі