Стіни вібрують. Повільно , спокійно. Кожен крок і звук відчувались іншими. Дивнішими , чужими. В моменті увімкнення ліхтарика було видно , що підлога вкрита тонкою плівкою , як і стіни. Часу на роздуми і теорій не було. Ми тут, вони знають. Тепер ми потеційні жертви. Але рухатись просто необхідно. Плівка росла нерівномірна. Проходження ускладнене. Запах викликає блювоту. Стан майже повного виснаження. Р.Б. без слів повів до складу обладнання. Двері заклеєні чимось живим. Р.Б. ледве зосереджено імпульсним молотом вибив двері. Ехо від удару било по вухам. Але крик. Він відбивався по органам. Прийшлось неймовірно швидко вдягати маски і костюми. В костюмі чисте повітря повернуло ясність думок. Вбудована рація допомогла розмовляти. Поза кімнатою нікого. Навіть тиша була не такою.

Р.Б. що в біса сталось?

(Вайс йдучи попереду з ліхтариком)

Якби я це розумів.

(Р.Б. пробуючи ще відновити дихання)

Чуєш , а що ви дослі....

(Вайс не встигаючи договорити чує дивний шум)

Пхтпгдт ппан ввйс мм завввзм ссмі оос ппрш йййдт пхлтргд.

(Шум який чув Вайс у своєму шоломі)

Вайс не розуміє , що це за повідомлення. Хоча. Скоріше не пам'ятає. Але Р.Б. встав на коліно. Його дихання стало сильнішим. Тривожним. Вайс торкнувся плеча і сказав у рацію.

Р.Б. все в нормі?

(Вайс спокійно)

Так , хоча. Рація. Вона в тебе нормально працює?

(Р.Б. в якого світяться очі і погляд йде в тьму)

Барахлить і ловить сигнал. Я не розумію що це.

(Вайс пробуючи зрозуміти хоть щось і теж дивиться в тьму)

Ясно.  Треба іншу комунікацію.

(Р.Б. очі якого починають помалу гаснути)

І що ж ти пропонуєш? Морзе ? чи тактичні сигнали?

(Вайс допомагаючи встати Р.Б.)

Два сигнали. Один це підійди , інший я маю проблему. Підійди це на секунду увімкнути рацію. Маєш проблем , блимнути ліхтариком. Запам'ятав?

(Р.Б. відновивши ритм дихання)

Краще ніж останні дні.

(Вайс увімкнувши ліхтарик і продовжуючи рух)

Йдучи коридорами ми вийшли на пряму дорогу до однієї з лабораторій. Коридори ставали вужчі і менші. До лабораторії ледве не повзли. Під плівкою наче нічого не було до одного моменту. Вібрація. Спершу одна. І ще. Ще одна. Краще було відчутно ледве не лежачи. Це був не удар , а рух. Там щось є , але що? Р.Б. сумів відкрити лабораторію і ми туди ледве не впали. Сама лабораторія була безпечна. Наче безпечна. Вайс одразу став за комп'ютер і почав ввходити у систему. Р.Б. оглядав лабораторію він був меланхолічним. Спокійним. Ні. Ностальгія. Ось що нагадувала його хода і поведінка.

Це ж не твій кабінет вірно? 

(Вайс дістаючи однією рукою сигарету поки іншою створює програму)

Так. Вона належала моїй наставниці. Можливо ти згадаєш що тоді було.

(Р.Б. проводячи рукою по столу)

Ааа так так пам'ятаю. Вона була єдина хто не хотіла дослідів з паразитами.

(Вайс тримаючи у зубах тримач для сигарет)

Давай допоможу.

(Р.Б. з закуреною люлькою дає з неї запалити сигарету)

Ти не знаєш , що з нею сталось потім?

(Вайс не відволікаючись пише код)

Я її вбив. 

(Р.Б. тримаючись за молот повернутий спиною до Вайса)

Поясни.

(Вайс зупинивши написання коду)

Її перевели в піддослідні.

(Р.Б. зжатим кулаком легко торкається столу)

Зрозумів. Я можу уявити , що такий як ти міг би зробити з начальством. Але момент від її інциденту і цього пройшов місяць. От чорт.

(Вайс трохи здивованим голосом)

Вона хотіла аби я її вбив.

(Р.Б. скрутившись)

Ну головне що помстився. Добре частковий код я написав. Потрібно повернутись до інженерії і там мій штучний інтелект допише необхідну частину коду. Головне аби я мав можливість ввести необхідні дані. Її стан не повернути , але зробити врівноваженою більш менш зможе.

(Вайс витягуючи флешку з комп'ютера)

Ти не проти якщо пройдемось іншим шляхом?

(Р.Б. обертаючись)

Не проти. Почекай активую систему очищення коридорів.

(Вайс натискає кнопку і коли коридор і все що було витягнуло вакуумом весь сектор біотехнологій затрусило як ніколи)

Нам необхідно пройтись глибше.

(Вайс напружено встаючи з підлоги)

Проходячи майже по пустому , вільному коридору напруження зростало. Повітря не було. Всі стіни в крові і залишках чогось живого. Вайс час від часу притримувався стін і пробував щось відчути. Ми обоє відчували серцевий ритм , але щось у ньому було не так. Вайс казав , що воно схоже на наближення і відходження , але не ритм. Коли ми дійшли до необхідного коридору світло ввімкнулось. Весь коридор був вкритий шаром застигшої крові , а по бокам неймовірна кількість камер спостереження. Вайс зацікавлено оглядав кожну камеру. У всіх було спільне. Паразит , жертва і явна смерть від удару тупого предмета. Окрім однієї , самої останньої. Труп менший , удару не видно. Поріз і пару великих шприців. 

Вона?

(Вайс підходячи ближче до тіла)

Так. Обезболююче і один швидкий удар довгим ножем.

(Р.Б. стримаючи себе від погляду на камеру)

А знаєш. Паразит не сумів змінити її краси.

(Вайс легко посміхаючись дивлячись на мертву посмішку трупа)

В кінці коридору оглядовий центр. Там сиділи всі головні і там є кпк з необхідним доступом.

(Р.Б. підходить до дверей і відкриває їх руками)

Кімната переповнена тілами , які давно розбухли і почали гнити. Одного погляду вистачало аби відтворити у голові сценарій подій. Більшість з них були убиті голіруч або з пробитими черепами. Гнів , абсолютно чистий гнів. Вайс йдучи просто по трупам дістає необхідний КПК і ховає до одного зі своїх карманів. Світла не було в комплексі , але розлючені очі Р.Б. було видно за десяток метрів. Дві фіолетові точки у темряві. Важко такому не злякатись. Вайс спробував увімкнути хоча би резервне освітлення і коли воно почало повільно вмикатись через оглядові вікна дещо стало видним. Велике кільце з плоті , яке перекачувало в собі рідину або ж кров. Стільки питань , стільки варіантів. Вайс посміхався. Широко. Не від радості від бажання дізнатись і вивчити , від страху , від не розуміння. 

Маєш ідеї?

(Вайс ледве як видавлює слова)

Р.Б. мовчки розглядав весь організм. Він не міг осягнути своїм розумом , що це , як воно живе , чому воно таке. Його рот був відкритим з його рук ледве не випадав молот. Але щось почало йти не так. Біль взяв вверх і голова була готова вибухнути у обох. В обох пішла кров з носу і вух. Вайс ледве як ввимкнув світло і увімкнув захист оглядової з шумоподавленням. Після спуску захисту обом стало легше. Але обоє були налякані. Навіть через страх Вайс посміхався. Ледве стоячи на ногах ми вирішили бігти звідси. Р.Б. став у дверях наче щось бачив. Вайс не розумів причину його ступору , але сам згадав як бачив стіну з очима. Він швидко розбудив його і вони як могли перебирали ногами з сектору біотехнологій. В секторі інженерії в медичному кабінеті Р.Б. обробив рани обох і оглянув на ще робочому МРТ чи мозок ще цілий. Як виявилось пошкодження є лише у Вайса. Через Оману. Наркотик , який випалює мізки при великих дозах. Вайс розумів це , але не сам наркотик його хвилював , а кільце яке давило на них обох. Чи встигло воно затягнути їх за межу? Чи вони ще на кордоні з собою?