Початок безумств
Сектор біотехнологій
Новий компаньйон
Стабілізація
План дій
Прохід далі
Не заплановані події
Стабілізація
І так куди мені його тягнути?

(Жінка біля Р.Б.)

До мед.пункту . Ти нас не слабо так покалічила.

(Вайс спираючись на стіну)

Та не сильно ж.

(Жінка граючи дурненьку)

Ліса що ти бачиш?

(Вайс закриваючи долонею лице Ліси)

Жінку своїм правим оком , а що?

(Ліса дивлячись через дірку в долоні)

Ой добре. Пішли.

(Жінка взявши Р.Б. за одну ногу спокійно потягнула його в мед.пункт)

Однією рукою , за одну ногу..... Це лякає.

(Ліса трохи налякано)

Так вона ще й гарна. 

(Вайс дивлячись на спину жінки)

І це добре?

(Ліса з надією)

Ні. Це робить ситуацію ще складнішою.

(Вайс тяжко видихаючи старається йти далі)


В мед.кабінеті Вайс допоміг покласти Р.Б. на апарат для сканувань і після першого поверхневого сканування було видно , що пару ребер було зламано ударною хвилею і в його легені сильно стиснуті. При другому і наступних було видно ще більше пошкоджень через що лікувати Р.Б. стало першочерговою справою.


Слухай. Як тебе? Як того чувака що теж мав пробиті долоні чи інакше?

(Жінка сидить в КПК Вайса)

Я Вайс. А той "чувак" взагалі Ісус. Що ти там пробуєш знайти?

(Вайс підходячи до жінки)

А-а-а. Спершу скажи як ти його розблоковуєш.

(Жінка кінчиками пальців ніг торкаючись лоба Вайса зупиняє його)

Спершу нажми дві бокові кнопки водночас і потруси вверх і вниз 2 рази.

(Вайс втомлено говорить що робити)

О. Вийшло , добре. А тепер йди.

(Жінка відштовхнула Вайса назад)


Вайс ледве як спирається об стіл і старається закрити рану в ребрах , яку йому не так давно відкрили знову. Ліса в страху боїться повурухнутись і тихо за всім дивиться. Вайс йде до іншого столу бере інший КПК , який знайшли з Р.Б. і там пробує дещо зробити. Також відкриває шухляду і витягує звідти аптечку і кличе Лісу до себе.


Заший мені рану.

(Вайс знімаючи сорочку)

Я?! Я-я-я не зможу. Не вмію. 

(Ліса не розуміючи що робити)

Ось КПК. Торкнись його мізинцем і тобі по безпровідному зв'язку буде передаватись інформація по тому як треба зашивати.

(Вайс підкидуючи КПК)

Я-я-я не знаю.

(Ліса налякано)

Давай скоріше , а то я помру від болю скоріше ніж ця чорна горила проснеться.

(Вайс через зщеплені зуби)

Давай. Давай. Юху.

(Жінка позаду на дивані)

Дддобре.

(Ліса бере аптечку і торкається КПК)


Під час процедури Вайс вколов собі сильне знеболююче і почав правою рукою складати собі сигарету в тримач і не встиг він поставити його до рота , як жінка забрала сигарету зі словами "А-а-а під час операції не можна".


Як тебе звати?

(Вайс з кривою від гніву посмішкою)

Дейдера.

(Дейдера усміхаючись з тримачем в зубах)

Як будемо звідси тікати і буду живим поміняю твоє ім'я назад на Марію.

(Вайс з хитрою і злою посмішкою)


Через секунду тримач з сигаретою впали , а Дейдера почала дивитись на Вайса зовсім по іншому. Його КПК вона поклала біля нього і сіла в окреме крісло і почала розглядати його поки зашивають. Вайс знав більше про Дейдеру ніж вона сама думала. Коли вже зашили , Вайс замітив , що Р.Б. приходить до тями. 


Ей Р.Б. і Ліса йдіть до мене.

(Вайс тяжко дихаючи збирає впавшу сигарету і тримач)

Підійди. Мені треба трішки відійти.

(Р.Б. лежачи на столі після лікування)

Ось тримай флешку. Прийдете до головного комп'ютера інженерії і вставете туда. Воно саме роздрукує пару речей і принесете сюди.

(Вайс витягуючи флешку з КПК біотехнологій)

Добре. Р.Б. ....

(Ліса готуючись йти до Р.Б.)

Почекай. Тримай це. На випадок , якщо ця дівчинка не зможе нічого зробити.

(Вайс дає Лісі пістолет і сміючись дивиться на Р.Б.)

Ти вже починаєш мене бісити.

(Р.Б. встає з ліжка і спирається на молот)

Тільки флешка?

(Ліса взявши флешку і пістолет)

Так. Там піде в друк пару речей їх заберіть одразу , як роздрукує.

(Вайс відкинувшись в кріслі на спинку)

Пішли.

(Р.Б. закриваючи двері за Лісою)


Як тільки Р.Б. і Ліса вийшли і пройшли достатньо далеко аби їхніх кроків не було чути , Дейдера підійша до Вайса і однією ногою сперлась на крісло біля його вуха.


Хто ти?

(Дейдера з бажанням вбивати)

Я? Інженер. Ти ж не хотіла чути як нас звати.

(Вайс злегка посміхається)

Я це і так знаю. Наскільки я добре пам'ятаю тут за весь час був лише один головний інженер.

(Дейдера взявши КПК з біотехнологій)

Вайс. Ось моє ім'я.

(Вайс запалюючи сигарету)

Так це точно ти.

(Дейдера дивлячись в КПК і на Вайса)

І що ти будеш далі робити?

(Вайс затягується і на його обличі видно розслаблену посмішку)

Звідки ти знаєш ім'я з яким я сюди прибула?

(Дейдера нахиляючись до Вайса)

Ти пробила мені обидві долоні , відкрила рану , забрала сигарету і ще хочеш щоб я щось розповів ще? Це як мінімум не красиво.

(Вайс оглядаючи долоні і знову затягуючись)

Ти будеш говорити за етикет , коли майже вся станція переповнена ходячимим трупами?

(Дейдера злісно)

Ходячимим трупами?

(Вайс зосередившись і відкинув попіл в сторону)

Ааа. Давай тоді домовлятись як ти любиш. Ти розказуєш мені хто ти такий , а я розповім що коїться по тій частині станції що я знаю? Підходить таке інженеру?

(Дейдера посміхається і сідає назад на диван)


Вайс схрестив руки і задумався не зводячи погляду з Дейдери. Інформація , яку вона має про всю станцію дуже навіть корисна і цікава , бо це бойовий досвід. З іншого боку є КПК по якому можна все побачити , але буде надто багато теорій , а не практики. А що вартує мені розповісти те , як ми познайомились вперше? Вбити вона не вб'є , я впевнений. Але от зацікавити її я зможу і цим ми хоча би будемо розуміти що робити. Чоооорт , треба затягнутисьще сильніше.


Добре. Але розкриваємось лише по тих темах що вважаємо безпечними.

(Вайс затягнувшись викурив залишок сигарети)

Підходить. Але ти перший. Звідки ти знаєш моє перше ім'я?

(Дейдера стала впритул до Вайса)

Пару місяців тому на місці реєстрації працівників. Не проходив один акаунт. Ім'я : Марія , робота : медсестра. Я побачив тебе за склом і те як твої очі забігали. Зі своїм КПК я змінив ім'я і роботу на більш просту аби пропустили. Тепер я. Що за трупи ходять по станції?

(Вайс абсолютно спокійно)

Всього лиш ледве живі тіла. В більшості є якесь дивне покриття. Чим більше покриття тим складніше пробити і вбити. Повільні , не різкі , але хватка мертва. Знести голову буде мало. Краще на куски чи спалити. Тепер знову питаю я. Ти був 2,5 тижні назад в стрип клубі у секторі 5?

(Дейдера майже впевнено)

Не впевнений. Пам'ять обривається ще в поїзді. Звідки в тебе мій КПК?

(Вайс нахиливши голову вперед)

Якщо я правильно розумію , ти віддав мені його зі словами "Знайди мене потім". І після цього. БАМ БАМ БАМ. Три постріли і ти зник. Тепер я. Чому ти досі в своєму розумі?

(Дейдера взявшись за лице Вайса)

Я? При своєму розумі?......

(Вайс очі якого почали дивитись куди хоч , але не на Дейдеру)

Ти сам особисто злизав з моїх грудей "Оману" в подвійній дозі. Тобі мало знищити мізки в кашу. Але ти тут. Що сталось?

(Дейдера здивовано відходить)

Я не пам'ятаю. Я не знаю. Дай ..... дай мені трішки часу подумати.

(Вайс нахилившись вперед)

Він той самий хто пропустив мене з моїми фальшивими документами , я ж його отруїла наркотиком. Завдяки КПК я мала всю необхідну інформацію аби вижити. Певно я не вмію бути мінімально вдячною.

(Дейдера подумки дивлячись на всі травми і те як Вайс занурився у думки)


Вайс і Дейдера сіли навпроти одного. Вайс повністю занурився у потік думок , а Дейдера дивилась за ним.


Р.Б. я маю питання. А як цим пістолетом користуватись?

(Ліса оглядаючи пістолет)

Наводиш дулом на ціль нажимаєш курок , але тримаєш так аби не він не вистрибнув.

(Р.Б. йдучи в ритм з молотом)

А можеш розповісти , як ви з Вайсом познайомились?

(Ліса взявшись за пістолет)

Ну ми працювали на дільниці прийому персоналу. Там було стільки проблем боже. Йому навіть пару попалось , яких прийшлось гнати палками. Але була одна дівчина , якій він підробив документ. Я це замітив , але на моє питання "Чому" , він відповів "А чому б і ні? Хоть раз добро зроблю". Ну і після того прийому ми вийшли покурити. Тоді він не курив. Але ми стояли біля вікна і дивились на Марс. Красиво було. Але видно , що щось його тривожило. Певно за ту дівчину переживав. 

(Р.Б. з посмішкою розповідає історію знайомства)

Цікаво. Ви так довіряєте один одному. Це прям дивно для мене.

(Ліса з легкою посмішкою)

Ну ти тільки починаєш жити як людина. Хоча що він ,що я любимо надавати предметам певну цінність і душу. Ми допомагали один одному постійно і так подружились в кінець. Тільки шкода , що я не бачив його тоді коли був суд над мною. 1,5 тижня назад це було. А він пропав. Як і три лаборанти з інженерного. 

(Р.Б. трохи сумно)

Три лаборанти? Почекай почекай. В моїй пам'яті є 3 чоловічі фігури , які викликають в мене страх і паніку. Це могли бути вони?

(Ліса яка от от і буде в повній паніці)

Можливо й так , але вони мертві. І ми тебе захищаємо. Насправді мені дуже шкода , що я направив тебе в брак і не оглянув як треба перед тим як прийняти на перевірку. Я картаю себе за це.

(Р.Б. зупинившись по під стіну)

Якби не ви з Вайсом очистили мені пам'ять , я би далі була б на браку. Ти врятував мене від хаосу в собі і саме ти не кинув мене навіть з тим що зараз коїться. Якщо я добре розумію. Я мала б приносити задоволення у якомусь борделі. Але подивись на мене. Потрішки в мені проявляється особистість , мене ніхто не ґвалтує по своєму бажанню і я під захистом великої людини.

(Ліса з посмішкою до Р.Б.)

Все-таки ти думаєш як людина більше ніж інші люди.

(Р.Б. закурючи трубку)


© Євген Мазурок,
книга «Станція №6».
Коментарі