Логіка
Ми всі знаємо слово логіка. Але ніхто. Чуєте? Ніхто нею не користується. Я повсюди бачу людей , які так рідко включають логіку перед вибором чи дією чи словом. Постійно дивлюся за ними. Вони сваряться між собою , як звірі. Пробують показати себе , як когось. Хочуть більшого ніж можуть. Але не все це мене бісить у них. ВОНИ, НАЗИВАЮТЬ МЕНЕ, ПСИХОМ, ТОГО ХТО КОРИСТУЄТЬСЯ ЛОГІКОЮ. ТІЄЮ СІРОЮ РЕЧОВИНОЮ В ГОЛОВІ. І їм не подобається , те що я їм кажу. Вони не признають помилок. Не хочуть зрозуміти , що вони не праві. Вони не можуть логічно подумати. Ніхто з них не розуміє логіку. Вони всі лише хочуть бути в центрі уваги. Вони нічого не пам'ятають. Вони нічого не знають. Вони ніхто. Вони прості пустоти. Нічого не варті. Нічого не маючі. Нічого , що могло б їх врятувати. Нічого , що пов'язане з істинним значенням слова "Людина".
2020-12-21 14:17:14
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
desperation
Тільки сильні правду визнають, А тормоза дно прочищують) Взагалі, розумію цілком, аналогічна ситуація, яка наболіла
Відповісти
2021-05-14 10:36:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2753
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2416