Момент життя
Момент життя я пам'ятаю Коли образ тримав я повно На батьків і родичів своїх Але стався роковий момент. Він пішов Пішов назавжди. Мій вчитель , друг і батько. Пройшовши місяць я згадую момент. Згадую його і не можу стримати я сліз. В момент всі мої образи стали димом. Все злість перетворилася в печаль. І в пам'яті відбиток вогняний лишився назавжди. Я згадую їх лиця. Лиця його друзів , родичів , товаришів. Ті сльози ту печаль я відчував їх на собі. Пройшов лиш місяць , а момент не покида мене. Тепер вертаючись з навчання я приїду з відкрити руками. Створити момент радості для неї. Самої в одній хаті. Скажу я друзям щоб сказали вони всього лиш раз :"Вертайся по скоріше" , "Я тебе люблю". Бо буде той момент коли вони вже не почують. Як би ти горло би не рвав. Крізь сльози би кричав. Немає часу на сварки. Немає часу на образи. Збережіть момент радості своєї. Збережіть для них себе. Створіть момент радісної миті. Момент хорошого життя.
2021-09-03 16:46:41
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1732
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2682