Тьма
Євген Мазурок
Наступить темнота. Ніхто там вижити не зможе. Бо всі бояться що згасне їх ліхтар, Але насправді там великі чудеса. Це як вночі . Поки тримаєш світло при собі, Нічого ти і не побачиш. А я іду по темноті під небесними світилам вночі. Не страшно мені йти , бо не існує кращого світила ніж перемога над страхом темноти. Збагнувши це ти відкриєш світ прекрасний . Всі думають , що тьма це непередбачуване зло зі страхом. Насправді воно так лише тоді , коли світло захопило ваші очі. Ви бачили , щоб люди через темноту лишались зору , чи отримували рак? В темноті ми самі собі ворожі. При світлі всі ворожі нам.
2019-12-19 19:48:37
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
nastusa_girl
Класс
Відповісти
2020-04-22 17:37:01
Подобається
Інші вірші поета
Зупинка серця Адреналін бою Логіка Момент життя
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1176
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1927