День восьмой
Вдруг вонзился луч во тьмы пучину, Отразился от зеркальных вод. Свет и тьму на день и ночь раздвину, Вечер будет – первый день пройдёт. Собираем нижних вод бездонность, Выйдет сушей камень – материк. Сеют травы добрые ладони, Плод деревьев под листвой возник. Стало так и дух летит навстречу. Снова вечер, утро – третий день. Спит сынок мой маленький доверчив. Бог творит миры – Ему не лень. Дуют ветры надо мной летучи, А дороги – камень да гранит. Проплывают над дорогой тучи, Мелкий дождик по полям строчит. Будет время – ложь его обманом, – Где же брат твой? – Он уже не мой! Смерть возникнет из болот туманом, А на смену ей придёт любовь. И покамест две они тут рядом, Скрыты правда, красота, но ложь, Прикрываясь праздничным нарядом – Словом страшным, острым словно нож... Пусть подобны, но в подобье странном Гений будет счастлив и злодей. День шестой, пока ещё так рано, И любовь не защитит людей. На кусочки разбиваю строчки, Словно сердце – все они стучат. Правда смоет лжи и смерти точки. День седьмой. Господь, Ты будешь рад! Вдруг вонзится луч во тьмы пучину, Отразится от зеркальных вод, И найдём мы главную причину, И починим – день восьмой придёт.
2022-10-20 11:59:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3858
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9542