قُـبلة الغَرق.
يُـونْغِيتي
أنتِ تجلسي علي رمال الشاطئ و تلعبِ بأصابع قدمكِ في المياه نظرتي الي تاي و هو يلعب في الماء و يضحك ضحكتهُ المربعية لتتأمليها. لقد أردتي مشاركتهُ المرح ولكن أنتِ لديكِ فوبيا من البحر و لا تستطيعي السباحة . خَرج هو من البحر ليخلع القميصهُ ناطقاً " أنهُ يمنع حريتي في السباحه " أغلقتي أنتي عينكِ بسرعة بسبب الخجل لتسمعي صوت قهقتهُ العالية.. شعرتِ بأيدي تحتضن قدمكِ و تلتف حولك لتجدي تاي يحملكي و يركض بكِ الي البحر و هو يضحك .. علي مظهركي و انتي تصرخي و تتوسليه ليرجعكي الي الشاطئ. أنزلكي هو من بين اكتافهُ يضعكي في الماء شعرتي بأنكي تغرقي .. لينزل هو رأسهُ في الماء و ينظر لكِ بأبتسامة. أقترب من وجهكِ ليدمج شفاهكِ مع خاصتهُ في قبلةِ أسفل الماء متابدل معكِ الأكسُجين . ----- ماذا ستكون ردة فعلكِ
2018-09-02 19:09:30
15
17
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (17)
يُـونْغِيتي
@Kem Joker و تاي انقذك 😉😉😉😉
Відповісти
2018-09-02 20:17:16
1
Kem Joker
@يُـونْغِيتي يا هيك وضعي فل 😘😂
Відповісти
2018-09-02 20:18:46
Подобається
قوتشي'
البوسه دخل فيها مايه، حخادوا للشط و نبوس عاتي. 🌚
Відповісти
2018-09-03 09:57:42
Подобається
Інші вірші поета
تَنظيف
Інші поети
stasijjka
@stasijjka
Veronika Gold
@Goldenbum
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10925
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4256