Вопль
Я разбился из-за тебя пополам От меня лишь остались осколки Свою боль никому не отдам И не стану чинить все поломки Я тобою любимым истерзан Сумасшедшей любовью разбит И теперь от мира всего отрезан Лишь чувствуя тебя как магнит Мои раны на теле - пустяк Время унесло все те шрамы Но вот в душе шрам никак не иссяк Там остались открытые раны Лишь тобой мог залечить бы ту боль Но увы в твоём сердце тоже осадок Только чувствовать тебя мне позволь И слышать голос столь сладок Знаю, ты тоже от любви будто в бреду И разум твой в недоумении Ты мной зависим,ты в плену Лишь молишь о забвении Мы оба крышесносно любим Не замечая мелочей Этой зависимостью себя мы губим От боли распадаясь до костей
2021-03-14 23:00:37
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13487
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5932