Вопль
Я разбился из-за тебя пополам От меня лишь остались осколки Свою боль никому не отдам И не стану чинить все поломки Я тобою любимым истерзан Сумасшедшей любовью разбит И теперь от мира всего отрезан Лишь чувствуя тебя как магнит Мои раны на теле - пустяк Время унесло все те шрамы Но вот в душе шрам никак не иссяк Там остались открытые раны Лишь тобой мог залечить бы ту боль Но увы в твоём сердце тоже осадок Только чувствовать тебя мне позволь И слышать голос столь сладок Знаю, ты тоже от любви будто в бреду И разум твой в недоумении Ты мной зависим,ты в плену Лишь молишь о забвении Мы оба крышесносно любим Не замечая мелочей Этой зависимостью себя мы губим От боли распадаясь до костей
2021-03-14 23:00:37
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6239
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13067