Пролитый кофе
Я разлил горячий кофе Этим утром проснувшись с трудом Подумав об этом как о катастрофе Разрыдался прямо за столом Мне плевать на испачканный стол И на пропитанный дом наркотой В тот момент я хотел лишь взять ствол И престрилится за то,что всё ещё живой Мне не в первой играть в "нормально" И прятать воспоминания в глубине И это даже вроде бы похвально Всегда держать всю боль лишь при себе Но я ошибся лишь в одном Я не игрушка,всего лишь -человек И тягу выношу с большим трудом Живущую во мне уж много лет
2021-03-14 23:32:58
5
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2000
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4702