Пролитый кофе
Я разлил горячий кофе Этим утром проснувшись с трудом Подумав об этом как о катастрофе Разрыдался прямо за столом Мне плевать на испачканный стол И на пропитанный дом наркотой В тот момент я хотел лишь взять ствол И престрилится за то,что всё ещё живой Мне не в первой играть в "нормально" И прятать воспоминания в глубине И это даже вроде бы похвально Всегда держать всю боль лишь при себе Но я ошибся лишь в одном Я не игрушка,всего лишь -человек И тягу выношу с большим трудом Живущую во мне уж много лет
2021-03-14 23:32:58
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2840
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16762