فلسفة مشاعر

انا في هذا العالم ولست في هذا العالم موجودة وغير موجودة احس ولا احس اهتم ولا أهتم أفكر ولا أفكر و كم من احساس يمر علي في ساعة و كم من فكرة تمر علي في دقيقة و كم من ألم يعتصر قلبي في ثانية إحساسي ليس مجرد احساس شعوري ليس مجرد شعور وجودي ليس مجرد وجود تخيلاتي ليست مجرد تخيلات حبي لك ليس كأي حب أنت لست كأي أحد ربما خلقت لاحبك واذوب في عشقك ربما خلقت كي أكون لك حتى لو يبدو لك مستحيلا ربما خلقت كي أكون بجنبك واشعر بدفئ حضنك ربما خلقت كي أكون في حياتك كالجذور وليس كالاوراق ربما وجودي لن يكتمل إلا بك ربما انت لي وانا لك ربما انا في حبك كالمجنون ولا أعلم ماذا اقول لكن معك قد اخترت أن أكون او لا أكون #فلسفة_مشاعر..... بقلمي✏

2018-09-06 23:00:11

Інші вірші поета

Alive again من أنا Life code نهضة السبات

Інші поети

Imperfectone

@bulletproof

Олександр Тімов

@olexandr_13

Тесса

@caxxap16

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3413

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12324