حال الزمان

تحدثت مع نفسي وخجلت من حالي من كثرة شرودي وانعزالي خاطبت قلبي في صمت لما أنت حزين! وهناك من ينام الليل عاري لا مأوى يأويه ولا ملابس تكسيه إلا فراش المآسي لما انت حزين! وهناك من نهش المرض جسده و انصعق عقله ألما من حبكة الظلام و قسوة الليالي لما أنت حزين! وهناك من في السجن ظلما يعاني بالقهر ماتت روحه وللموت حقا بات يناجي.... قل لي لما أنت حزين! وهناك من أخذ من الخمر مسكنا لآلامه وقلوب من حوله تنزف على التوالي لما أنت حزين! وهناك من تيتم في ريعان شبابه بكيت وبكيت من شدة تأملي ولحزني نسيت ولهمومي لم أعد أبالي لما أنت حزين ! وهناك نساء منهم من ترملت وتشردت منهم من تشردت وللذئاب عرضت ومنهم من قاست ولحلمها تركت هناك من تزوجت ومن الأمومة حرمت هناك من وثقت و من الدنيا خذلت هناك من ظلمت وفي السجون أدخلت هناك من في البيوت اسجنت ولواقعها استئصلت هناك من تعبت و بكت وندمت ومن الحياة انسحبت ... هناك من أحبت ومن نصيبها منعت وهناك رجال... معاناتهم قد هزت وبكت لها الجبال للمشاكل والهموم هرمو ولصعوبة عيشهم ايقنو أن وجودهم او غيابهم في بلد اناني سواء ولأحلامهم حطمو ولعقولهم تشردو ولواقعهم تقبلو وصار الداء هو الدواء ... يامن خذلتك الدنيا وقست عليك الظروف حزنك حزن عميق💔 يامن احتقرك المجتمع وتكبر عليك الغني قيمتك لك أغلى رفيق💚 يامن تبيع الورود وتشقى لتعيل عائلتك انت القوي في هذا الطريق يامن تأتي برزق الحلال أبشر واحرص على ذاك الصديق فالله كل يوم هو في شأن يامن في دموعك دوما غريق رب العباد لحالك وحزنك عليم رحيم ... يغير أحوالك من حال إلى حال يامن اتعبتك الحياة ابشر فالفرج دوما قريب.....

2018-10-25 03:13:06

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11353

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1645