نهضة السبات
هل أتوقف عن السير ؟ ام أكمل السير إلى الأمام؟ ستستيقظ من سباتك.... سترى أحلامك تتداعى أمامك... ستجد نفسك عاجزا ، راضخ لأمر الواقع .... ستجد نفسك ضائع في بحر التفكير ووحل التخطيط.... ستبكي بحرقة و لن تنطفئ الشمعة المتوهجة في قلبك بل ستزداد توهجا كلما دنت الأيام وصار الأجل قريبا.. ستتذكر كل شيء بغصة وحرقة.... ستتذكر في تلك اللحضة الأخيرة دنو أجلك.... ستتذكر جميع ذكرياتك البريئة منها والمتمردة .... ستتذكر من انت وكيف كنت..... ستتذكر حالتك الميؤوس منها.... ستتذكر مدى عجزك وبلوغ عمق جرحك.... ستتفطن لقرصة الدنيا وصفعة الحياة... ستتفطن رغم انك مخدر بابرة الخذلان... ستجد نفسك معلق في نهر من الأوهام.... والذي صار يحمل في طياته وأعماقه نوعا خاصا من الآلام ... ستتفطن ويتمنى قلبك لو كان هذا في الأحلام.... ستتفطن وتسلم نفسك للاستسلام.... ستخطو خطوة الميت الذي خانته روحه وتخلى عنه جسده.... ستموت وانت شاهد على موتك... ستمشي في جنازتك.. ستعانق نفسك.... ستعزي قلبك ببضع كلمات.... ستترك روحك في مكان تعلم جيدا أن العودة فيه من السابع المستحيلات.... ستكتفي بحفر اسمك بيدك.... ستكتفي بتأمل قبرك.... ستكتفي بالنظرة الأخيرة ، ولن تجرأ على النظر ورائك... ستتذكر حينها الإجابة عن سؤالك.... أن لاتتوقف عن السير و تكمل السير إلى الأمام... #The_Daun.....✏
2018-09-16 04:35:04
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2445
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3727