صدفه
Kem Joker
مع اول قطرات المطر ومع اول نظراتنا كنت موجوداً *مذكراتي * مذكراتي .... اسم اول روايه كتبتها كنت بالاعدايه وقتيها انتشرت كثير واشتهرت بالمدرسه حسيت حالي عظيمه وقتيها ولما ارجعت وقريت صفحة واحدة منها انتبهت انها عظيمه تاريخية بتجنن وما صدقت انه انا الي كتبتها كتابتها كانت مختلفه عن الكل اشعار خواطر تسابق زمني وسرد حبيتهم كثير انا حسيت انه مبدعتي اثير الي كتبتها بس انصدمت كانت بدايه أعظم من حالياً مع اليكساندر ونيكولاس رغم انه الفكره عاديه طبيعيه بس كتابتها مش لالي هيك حسيت انا بتسائل هلا انا فقدت مهارة كتابتي ؟؟
2018-10-04 21:46:55
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Kem Joker
@Neekoo بس اول روايه الي مختلفه كلياً كنت ناسيتها وفرجتني اياها صديقه قديمه ولما سالتها عالكاتبه انصدمت انه انا ما صدقت تخليكي تختلفي وتستغربي عن الواقع
Відповісти
2018-10-04 22:05:08
1
Neekoo
@Kem Joker مو مشكله بترجعي زي الاول واحسن😌💜💛
Відповісти
2018-10-04 22:07:21
1
Kem Joker
@Neekoo انشالله اقدر خلص هحط املي انه ارجع متل قبل
Відповісти
2018-10-04 22:10:38
1
Інші вірші поета
كلام انثى ايام الطفولة تصبحو على كل خير نانا
Інші поети
Story Scribe
@StoryScribe
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2177
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5515