Вірші
Есе
Мені здається, що навесні думка моя літає, як їй захочеться.
Я уявляю, що вона -- вітер, у моєму безмежному лісі.
Я відчуваю, що не можу керувати ним, він керує мною.
Чимдуш пробирається крізь дерева і зворушує мої трави, мої ріки, мою уяву.
Мені так важко спіймати його, що я приймаю важке рішення.
Я не женусь за ним, а даю волю своїй думці.
0
0
539
