Дружба
Aнастасія Мороз
А я ходжу тут ,говорю сама з собою Ви не перші й не останні ,що вважають мене дурною Дивлячись на вас я запитую себе що зі мною? Та на розум неспада жодна відповідь дурна Я дивлюся на зорі та їх нема Не сія вже це небо , що колись мені було так треба Я ще дихаю та не розумію чи жива Ти близька для мене та вже не моя Чи це через тебе мене накрила пелена? Я говорю сама собі , що не потрібна ти мені Та очі видають мої до тебе почуття.
2021-11-07 17:09:17
6
0
Інші вірші поета
Кохання чи божевілля? Нове життя Життя Внутрішні роздуми
Інші поети
_Coffee_
@_Coffee_
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3859
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6872