Чорна смуга
Aнастасія Мороз
Коли здається вже все добре І знов з'являються часи Ти все надієшся на краще ідучи до мети З'являється ця смуга чорна Ти все кричиш, незнаєш куди себе діти І знову думаєш: "Чому це я ,не ти?" Кричиш на себе ,б'єшся головою Бо знаєш , що ніц не зміниться доки тут ти Та лиш виходиш з кімнати з'являється усмішка в душі Бо погрязаєш ти в буденність Все думаєш ,як весело мені .
2021-12-04 16:42:40
4
0
Інші вірші поета
Нове життя Дружба Внутрішні роздуми Життя
Інші поети
_Iryna_
@_Iryna_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2207
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13051