Чорна смуга
Aнастасія Мороз
Коли здається вже все добре І знов з'являються часи Ти все надієшся на краще ідучи до мети З'являється ця смуга чорна Ти все кричиш, незнаєш куди себе діти І знову думаєш: "Чому це я ,не ти?" Кричиш на себе ,б'єшся головою Бо знаєш , що ніц не зміниться доки тут ти Та лиш виходиш з кімнати з'являється усмішка в душі Бо погрязаєш ти в буденність Все думаєш ,як весело мені .
2021-12-04 16:42:40
4
0
Інші вірші поета
Нове життя Кохання чи божевілля? Дружба Життя
Інші поети
Opinions Discuss
@Opinions_Discuss
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3569
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13304