Чорна смуга

Aнастасія Мороз

Коли здається вже все добре І знов з'являються часи Ти все надієшся на краще ідучи до мети З'являється ця смуга чорна Ти все кричиш, незнаєш куди себе діти І знову думаєш: "Чому це я ,не ти?" Кричиш на себе ,б'єшся головою Бо знаєш , що ніц не зміниться доки тут ти Та лиш виходиш з кімнати з'являється усмішка в душі Бо погрязаєш ти в буденність Все думаєш ,як весело мені .

2021-12-04 16:42:40

Інші вірші поета

Нове життя Дружба Життя Кохання чи божевілля?

Інші поети

Koga- Chan

@cute_cat_2411

Татьяна Семенюк

@Belka15

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13552

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2933