Чорна смуга
Aнастасія Мороз
Коли здається вже все добре І знов з'являються часи Ти все надієшся на краще ідучи до мети З'являється ця смуга чорна Ти все кричиш, незнаєш куди себе діти І знову думаєш: "Чому це я ,не ти?" Кричиш на себе ,б'єшся головою Бо знаєш , що ніц не зміниться доки тут ти Та лиш виходиш з кімнати з'являється усмішка в душі Бо погрязаєш ти в буденність Все думаєш ,як весело мені .
2021-12-04 16:42:40
4
0
Інші вірші поета
Життя Нове життя Внутрішні роздуми Дружба
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5799
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13255