Внутрішні роздуми
Aнастасія Мороз
Чудовий день ,чудесний час і я з собою раз на раз Спілкуюсь про модемні правила Пишу я знову в нічну пору , крамеля Коли говорю та , а всередині ні Я сперечаюсь знову, знову між собою Як зрозуміти себе? Нерозумію я І знову я собі привіт а потім па І я тобі  говорю та в той час як всередині ні Я здогадалась як й дочого Та зрозуміти це б тобі Я розумію вже тебе Та всеж кохаю я себе Я розумію вже тебе й себе Тоді як світ не розуміє вже мене.
2021-10-30 18:01:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Як все заплутано...:)
Відповісти
2021-11-01 04:33:13
Подобається
Aнастасія Мороз
@Роман Тихий Життя взагалі заплутане😉
Відповісти
2021-11-01 04:43:19
Подобається
Інші вірші поета
Чорна смуга Кохання чи божевілля? Нове життя Дружба
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Sofia St
@sofia_st
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2656
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4718