Внутрішні роздуми
Aнастасія Мороз
Чудовий день ,чудесний час і я з собою раз на раз Спілкуюсь про модемні правила Пишу я знову в нічну пору , крамеля Коли говорю та , а всередині ні Я сперечаюсь знову, знову між собою Як зрозуміти себе? Нерозумію я І знову я собі привіт а потім па І я тобі  говорю та в той час як всередині ні Я здогадалась як й дочого Та зрозуміти це б тобі Я розумію вже тебе Та всеж кохаю я себе Я розумію вже тебе й себе Тоді як світ не розуміє вже мене.
2021-10-30 18:01:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Як все заплутано...:)
Відповісти
2021-11-01 04:33:13
Подобається
Aнастасія Мороз
@Роман Тихий Життя взагалі заплутане😉
Відповісти
2021-11-01 04:43:19
Подобається
Інші вірші поета
Життя Нове життя Кохання чи божевілля? Чорна смуга
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
ArDen
@ArDen
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2396
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3979