Внутрішні роздуми
Aнастасія Мороз
Чудовий день ,чудесний час і я з собою раз на раз Спілкуюсь про модемні правила Пишу я знову в нічну пору , крамеля Коли говорю та , а всередині ні Я сперечаюсь знову, знову між собою Як зрозуміти себе? Нерозумію я І знову я собі привіт а потім па І я тобі  говорю та в той час як всередині ні Я здогадалась як й дочого Та зрозуміти це б тобі Я розумію вже тебе Та всеж кохаю я себе Я розумію вже тебе й себе Тоді як світ не розуміє вже мене.
2021-10-30 18:01:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Як все заплутано...:)
Відповісти
2021-11-01 04:33:13
Подобається
Aнастасія Мороз
@Роман Тихий Життя взагалі заплутане😉
Відповісти
2021-11-01 04:43:19
Подобається
Інші вірші поета
Життя Чорна смуга Кохання чи божевілля? Дружба
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Venera24
@Venera24
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4862
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4781