Слова
Наталі
Мої емоції одягнуті в слова Вони так хочуть, щоб я їх сказала Але ж їх так багато... І ця словесна армія Застрягла в моїм горлі. Я в непокої. Це горе, горе так мовчати Коли хочеться кричати І так хочеться слова ті Всі на Світ цей покидати. І колись я так зроблю Коли армію зберу Ще міцнішу І ще більшу Й ще на світі всіх яснішу. І ніхто у цій країні, Та що з мовой солов'їной, Не змогли мені сказати Так щоб військо зруйнувати. Буду мудрим керівництвом Й всі слова я збережу З ними в захист лиш піду.
2018-12-01 22:24:40
8
0
Інші вірші поета
З днем народження Люблю тепло Хатіко Ми друзями були
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3079
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2380