Знов не права...
"Знов не права!"- мені говориш, "Не так усе!"- мені доводиш, Показуєш, як помиляюся, А я така, я - сперечаюся! Чому вважаєш, що все знаєш, Чому на інших не зважаєш? Таким простим себе рахуєш, А іншим комплекси даруєш? І змушуєш подумати, що всі Такі як ти, усі такі ж як ти, А серце розриває на шматки! Твоє холодне: " дякую, та ні" І думаєш: та наче вина я, Що дуже хочу мати відчуття, Що дійсно я тобі важлива є І це не тимчасове буде все? А ти тікаєш, тобі не втямки, Що може все інакше ніж тобі Здається зараз, у цю мить, Що може час і твій летить? А ти все за старе хапаєшся, Чи може ти так ховаєшся? Боїшся в очі собі зазирнути І в інший бік все повернути? А не суперниця повір тобі, Я та, хто буде там й де й ти В усі періоди й пори в житті! Хто просто зрозуміє тебе уночі Коли один залишишся в тиші, І так захочеться тобі тепла... Я буду поруч, я й теплота, І ніжність, і турбота, почуття Та, то лише твій вибір та життя... Хто я тобі? Лиш просто ще одна, Хто просто по життю пройде І швидко промайне лише. Ти лиш з роками зрозумієш, Якщо ти звісно це і вмієш, Що є важливим для життя І це повір – любов і відчуття....
2022-02-16 07:18:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2214
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2538