Знов не права...

Олена Корун

"Знов не права!"- мені говориш, "Не так усе!"- мені доводиш, Показуєш, як помиляюся, А я така, я - сперечаюся! Чому вважаєш, що все знаєш, Чому на інших не зважаєш? Таким простим себе рахуєш, А іншим комплекси даруєш? І змушуєш подумати, що всі Такі як ти, усі такі ж як ти, А серце розриває на шматки! Твоє холодне: " дякую, та ні" І думаєш: та наче вина я, Що дуже хочу мати відчуття, Що дійсно я тобі важлива є І це не тимчасове буде все? А ти тікаєш, тобі не втямки, Що може все інакше ніж тобі Здається зараз, у цю мить, Що може час і твій летить? А ти все за старе хапаєшся, Чи може ти так ховаєшся? Боїшся в очі собі зазирнути І в інший бік все повернути? А не суперниця повір тобі, Я та, хто буде там й де й ти В усі періоди й пори в житті! Хто просто зрозуміє тебе уночі Коли один залишишся в тиші, І так захочеться тобі тепла... Я буду поруч, я й теплота, І ніжність, і турбота, почуття Та, то лише твій вибір та життя... Хто я тобі? Лиш просто ще одна, Хто просто по життю пройде І швидко промайне лише. Ти лиш з роками зрозумієш, Якщо ти звісно це і вмієш, Що є важливим для життя І це повір – любов і відчуття....

2022-02-16 07:18:55

1

0

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2860

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

5193