Знов не права...
"Знов не права!"- мені говориш, "Не так усе!"- мені доводиш, Показуєш, як помиляюся, А я така, я - сперечаюся! Чому вважаєш, що все знаєш, Чому на інших не зважаєш? Таким простим себе рахуєш, А іншим комплекси даруєш? І змушуєш подумати, що всі Такі як ти, усі такі ж як ти, А серце розриває на шматки! Твоє холодне: " дякую, та ні" І думаєш: та наче вина я, Що дуже хочу мати відчуття, Що дійсно я тобі важлива є І це не тимчасове буде все? А ти тікаєш, тобі не втямки, Що може все інакше ніж тобі Здається зараз, у цю мить, Що може час і твій летить? А ти все за старе хапаєшся, Чи може ти так ховаєшся? Боїшся в очі собі зазирнути І в інший бік все повернути? А не суперниця повір тобі, Я та, хто буде там й де й ти В усі періоди й пори в житті! Хто просто зрозуміє тебе уночі Коли один залишишся в тиші, І так захочеться тобі тепла... Я буду поруч, я й теплота, І ніжність, і турбота, почуття Та, то лише твій вибір та життя... Хто я тобі? Лиш просто ще одна, Хто просто по життю пройде І швидко промайне лише. Ти лиш з роками зрозумієш, Якщо ти звісно це і вмієш, Що є важливим для життя І це повір – любов і відчуття....
2022-02-16 07:18:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2677
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1572