Знов не права...
"Знов не права!"- мені говориш, "Не так усе!"- мені доводиш, Показуєш, як помиляюся, А я така, я - сперечаюся! Чому вважаєш, що все знаєш, Чому на інших не зважаєш? Таким простим себе рахуєш, А іншим комплекси даруєш? І змушуєш подумати, що всі Такі як ти, усі такі ж як ти, А серце розриває на шматки! Твоє холодне: " дякую, та ні" І думаєш: та наче вина я, Що дуже хочу мати відчуття, Що дійсно я тобі важлива є І це не тимчасове буде все? А ти тікаєш, тобі не втямки, Що може все інакше ніж тобі Здається зараз, у цю мить, Що може час і твій летить? А ти все за старе хапаєшся, Чи може ти так ховаєшся? Боїшся в очі собі зазирнути І в інший бік все повернути? А не суперниця повір тобі, Я та, хто буде там й де й ти В усі періоди й пори в житті! Хто просто зрозуміє тебе уночі Коли один залишишся в тиші, І так захочеться тобі тепла... Я буду поруч, я й теплота, І ніжність, і турбота, почуття Та, то лише твій вибір та життя... Хто я тобі? Лиш просто ще одна, Хто просто по життю пройде І швидко промайне лише. Ти лиш з роками зрозумієш, Якщо ти звісно це і вмієш, Що є важливим для життя І це повір – любов і відчуття....
2022-02-16 07:18:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2003
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5644