Доля, не воля, воля

Patrisia_party

Яке чудове світло на дворі, А, яке чудове гасло у волі. Моє серце стукає у горі, А душа моя співа на дворі. Я йду просто, прямо по долі. І кожен крок мені дається у неволі. Я йду просто, прямо по долі. І хто допоможе мені. Коли серце рветься у горі. Я втікала з полону вночі. До швидкої течії. Щоб разом з любим побувати в теплі. Хочаб трошки побути на самоті. Яке чудове світло на дворі, А, яке чудове гасло у волі.

2020-05-10 08:45:33

Інші категорії

Історичні Гумористичні Пейзажні Для підлітків Для дітей Соціальні

Інші поети

yoona

@yoona_yeol

Kira Snow

@FallingSnow119

емоція

@mijnlief

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16445

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12051