Black Berry
I sit back to look at what's happening It's nothing new since the days of slavery A black man can't eat his berry in peace In fear of being deprived of it He has to hide it up in his sleeves It's boggling to comprehend When will a black mans struggle to keep his head above water ever end? Imagine We're just sitting on the ends! A cop car pulls up In rugged voices they shout out Get down! And lie on your chest! Then they put their knees firm on our necks We lay there thinking, I'm black So what's next? One of us gets up to run He gets put down as a ravaging dog That escaped from its leash The police either gets punished for their actions Or just like Zimmerman Gets away free Sir. Malcolm and Sir. Martin fought the fight, and laid down a landmark To make a black life equal to the other color We are the fruits of their labor So let's be great juice sources For the next generation To have unlimited fruity things to squeeze For the generation afterward To enjoy a cool black berry drink without bother Wherever they so please!
2020-05-30 13:50:32
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Valour And Faith
Amazing 👏👏💓
Відповісти
2020-05-30 20:20:49
2
Sachin Bohra
Nice
Відповісти
2020-05-31 09:59:24
1
Sachin Bohra
Wonderful
Відповісти
2020-05-31 11:16:10
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2357
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167