Ось так живу...
Ось так живу: скидаючись з війни в війну. І тілом ніщим із відзнакою зажури, Все б'юсь тримаючи в собі ось ці тортури. Як невільничий у полоні скрути, Крізь мене йде багато різних, чередою. У них хода поважна не швидка. І вмерти легше ані ж стать собою, Бо ні долі, ні життя. О Боже правий, важка мука - сліпим-незрячим не здобуть. Ти в світі цьому лише мука, Страждений і розрідженний, мов ртуть.
2019-12-21 08:41:46
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Gus
Чудовий вірш
Відповісти
2019-12-21 12:18:20
1
Pirania Artist
@Gus Дякую)
Відповісти
2019-12-21 12:18:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2277
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3542