Піднесення
(18+)
Живу як єгерь, як жебрак. Кидаюсь я туди і сяк, Ні дому ні притулку не знайду, І все життя уб'ю на цю чуму. Прокльони, гомін, почуття. Найгірше бідство то є я. Куди не прийду - проженуть. І де не стану - прокленуть. Хоча колись я мав багато, І цінність знав усьому брату. Але довірився одній. І так залишивсь повз цих мрій. Забрала все і не вернулась, Пустив сльозу - лиш усміхнулась. Отак повірив я одній, І мертвий став на схилі мрій. Помер в собі, помер в усьому. Але воскрес же знову. Не повзав, і не проклинав. Лиш мовчки вийшов з цього сам. Літати я навчитись мушу, Літаю у своїх віршах. І показати всім тим сукам. Який на справді у душах.
Живу як єгерь, як жебрак. Кидаюсь я туди і сяк, Ні дому ні притулку не знайду, І все життя уб'ю на цю чуму. Прокльони, гомін, почуття. Найгірше бідство то є я. Куди не прийду - проженуть. І де не стану - прокленуть. Хоча колись я мав багато, І цінність знав усьому брату. Але довірився одній. І так залишивсь повз цих мрій. Забрала все і не вернулась, Пустив сльозу - лиш усміхнулась. Отак повірив я одній, І мертвий став на схилі мрій. Помер в собі, помер в усьому. Але воскрес же знову. Не повзав, і не проклинав. Лиш мовчки вийшов з цього сам. Літати я навчитись мушу, Літаю у своїх віршах. І показати всім тим сукам. Який на справді у душах.
2019-06-25 09:45:48
3
0