Піднесення

Pirania Artist

(18+)
Живу як єгерь, як жебрак. Кидаюсь я туди і сяк, Ні дому ні притулку не знайду, І все життя уб'ю на цю чуму. Прокльони, гомін, почуття. Найгірше бідство то є я. Куди не прийду - проженуть. І де не стану - прокленуть. Хоча колись я мав багато, І цінність знав усьому брату. Але довірився одній. І так залишивсь повз цих мрій. Забрала все і не вернулась, Пустив сльозу - лиш усміхнулась. Отак повірив я одній, І мертвий став на схилі мрій. Помер в собі, помер в усьому. Але воскрес же знову. Не повзав, і не проклинав. Лиш мовчки вийшов з цього сам. Літати я навчитись мушу, Літаю у своїх віршах. І показати всім тим сукам. Який на справді у душах.

2019-06-25 09:45:48

Інші вірші поета

Біль Той, ким ти його бачиш Життя Два мерці

Інші поети

Venera24

@Venera24

Лілея Берт

@lileabert9

ANDROID CHANNEL

@android_channel

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2377

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1045