Війна - 2014 р.

Juli Tenera

Коли в тебе щось стається погане, І, на твою думку - то велика проблема, Згадай, що рідного дома немає. І дрібної проблеми одразу не стане. Коли в життя приходить нещастя, І кажеш: "Все кепсько і жити не хочу"! Згадай- твоїх рідних ледь не забрала війна. Але, знаєш, я щастя нам ще напророчу! Коли ти втрачаеш вже віру в майбутнє, І сльози нещадно затьмарюють очі, Згадай вже нарешті, що все буде добре! І все в нас ще буде, і Мир переможе!

2018-01-24 21:12:19

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Juli Tenera

@Dastan Klose Аминь?😂 да, грустное, но в конце позитивное😄

Відповісти

2018-05-12 19:05:04

1

Juli Tenera

@Dastan Klose Но я думаю, что всё же несколько слов ты понял😃😋

Відповісти

2018-05-12 19:06:46

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5113

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5858