Війна - 2014 р.
Juli Tenera
Коли в тебе щось стається погане, І, на твою думку - то велика проблема, Згадай, що рідного дома немає. І дрібної проблеми одразу не стане. Коли в життя приходить нещастя, І кажеш: "Все кепсько і жити не хочу"! Згадай- твоїх рідних ледь не забрала війна. Але, знаєш, я щастя нам ще напророчу! Коли ти втрачаеш вже віру в майбутнє, І сльози нещадно затьмарюють очі, Згадай вже нарешті, що все буде добре! І все в нас ще буде, і Мир переможе!
2018-01-24 21:12:19
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Juli Tenera
@Dastan Klose Аминь?😂 да, грустное, но в конце позитивное😄
Відповісти
2018-05-12 19:05:04
1
Juli Tenera
@Dastan Klose Но я думаю, что всё же несколько слов ты понял😃😋
Відповісти
2018-05-12 19:06:46
1
Інші категорії
Сумні вірші Філософські Подійні Соціальні Пейзажні Ода
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5303
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3685