Hope
In the darkest room, feels like a dark cage. Scared and alone, I lay down on the bed crying silently. Wet by the tears flowing through my eyes.Trying to let go of the past but it feels like a rock, hard to push it away. What can I do? Will I always be a prisoner crying myself to sleep or will things change? Sometimes, I think I will go insane but there is still some hope in me. A hope that makes me believe things will change and a future awaits me
2019-04-23 06:48:27
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Princess Girl
thank you for your kind words ❤
Відповісти
2019-04-23 07:28:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3210
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13487