Я некогда тебя не прошу
Я некогда тебя не прошу Буду любить тебя вечно Я буду любить И скучать очень Тыш моё солнце И так о станица вечно Знай я люблю тебя , и буду любить Такжё если ты меня отвёргниш Я только твоя И так о станица вечно
2020-03-02 13:35:27
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Diana Myshakova
Крутяк
Відповісти
2020-03-02 13:47:19
1
قطة صغيرة
Спасибо большое
Відповісти
2020-03-02 13:49:10
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Смысл хороший ... только не поняла на каком языке написала? ? А за содержание вот тебе 🌷🌷🌷🔥☀️
Відповісти
2020-03-03 07:33:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1810
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10174