حرٌ..

Rawan

مقهىً وأَنتَ مع الجريدة جالسٌ لا، لَسْتَ وحدَك. نِصْفُ كأسك فارغٌ والشمسُ تملأ نصفها الثاني... ومن خلف الزجاج ترى المشاة المسرعين ولا تُرَى إحدى صفات الغيب تلك: ترى ولكن لا تُرَى كم أَنت حُرُّ أَيها المنسيُّ في المقهى! فلا أَحدٌ يرى أَثَرَ الكمنجة فيك، لا أَحَدٌ يحملقُ في حضوركَ أو غيابكَ، أَو يدقِّقُ في ضبابك إن نظرتَ إلى فتاةٍ وانكسرت أَمامها.... كم أنت حُرُّ في إدارة شأنك الشخصيِّ في هذا الزحام بلا رقيب منك أَو من قارئ! فاصنع بنفسك ما تشاء، إخلعْ قميصك أو حذاءك إن أَردتَ، فأنت منسيُّ وحُرٌّ في خيالك، ليس لاسمكَ أَو لوجهكَ ههنا عَمَلٌ ضروريٌّ. تكون كما تكون.... فلا صديقَ ولا عَدُوَّ هنا يراقب ذكرياتِكَ فالتمسْ عُذْراً لمن تركتك في المقهى لأنك لم تلاحظ قَصَّةَ الشَّعْرِ الجديدةَ والفراشاتِ التي رقصتْ على غمَّازَتَيْها والتمسْ عذراً لمن طلب اُغتيالكَ، ذات يومٍ، لا لشيءٍ ... بل لأنك لم تَمُتْ يوم ارتَطمْتَ بنجمة ... وكَتَبْتَ أولى الأغنيات بحبرها.... مقهىً، وأَنت مع الجريدة جالسٌ في الركن منسيّاً، فلا أَحد يُهين مزاجَكَ الصافي، ولا أَحَدٌ يُفكرُ باغتيالكْ كم أنت منسيٌّ وحُرٌّ في خيالك!

2020-10-04 05:27:04

9

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Mira

الله الله الله

Відповісти

2020-10-04 11:50:09

1

Mira

كلمات معبرة و معنى راقي. ♡♥♡♥♡♥♡

Відповісти

2020-10-04 11:50:55

1

Ghadeer_29

🤤🤤 جميلة جداًَ جداً جدًا حبييييت 😍😍

Відповісти

2020-10-04 12:46:15

1

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2593

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12137