Сандрін Iрріель
@sandrine_ukrainian
❤️ Ці вірші пише непокірне серце, Лишаючи себе поміж рядків...❤️
Блог Всі
Думки вголос, Цитати, Особисте
2
176
Думки вголос, Особисте
3
163
Думки вголос, Особисте
4
220
Вірші Всі
Нема півмір у почуттях поета...
Нема півмір у почуттях поета – То дар чи доля? Благо чи біда? Навіщо серцю надвисокі злети, Якщо й від краплі болю вже ридá? Чому поет не може просто бути – Родитись, одружитись... Й в засвіти? Приречений він серце своє чути, І, болю в очі дивлячись, іти... Чому не здатен душу засліпити, А серце обернуть у кам'яне? Не вміє зовсім виважено жити, Й болить в нім кожне слово потайне... О ні, поет не може промовчати! І в цім його рятунок і біда... Коли душа в нім хоче закричати – Рядками стане, в римах зарида...
2
0
6
Малюю знов чарівні Ваші риси
Малюю знов чарівні Ваші риси, У барвах слів знов неминуче загублюсь... Як марять морем дикі кипариси – Так я люблю Вас... І радію, і журюсь... Відкрию очі й озирнусь довкола – Грудневий ранок снігом білим заспівав... Здається, все на світі охололо, Усе завмерло... Тільки не любов моя. Нехай метуть сніги й страшать морози, Нехай минають невблаганно дні й роки, Хай зорі вибудовують прогнози, А я люблю Вас і без доторку руки.
2
0
12
Моя любов
Така любов, то, кажуть, не любов, Якщо не вимага собі відплати, Говорять, як нема у ній умов – Тоді нічого та любов не варта... Ще радять: «Виважено лиш люби, Й лише того, хто сам тебе обрав би», А я не вмію так – за щось любить, Нелюбому не можу бути рада... Моя любов – не дяка, не медаль, Її не можна чимось заслужити, Вона – одноосібний серця дар, А вибір серця штучно не змінити.
4
0
49